Казіс Бінкіс ( 16 листопада 1893, с. Гудяляй, Папільська волость — 27 квітня 1942, Каунас, Литва) — литовський поет, драматург, перекладач, лідер авангардистського угруповання «Чотири вітри».
Життєпис Народився в с. Гудяляй, Папільської волості в Литві. Навчався в початковій школі в Папілісі (закінчив в 1908), в чотирикласній школі в Біржаї (1908 — 1910), в сільськогосподарському училищі в Білорусі (залишив за браком коштів).
З 1912 жив у Вільно, готуючись до іспитів на атестат зрілості. Був особистим секретарем поета Ґіра Людаса. У 1914 повернувся на батьківщину. Закінчивши в 1915 у Вільнюсі вчительські курси, служив учителем в Папілісі. У 1918 — 1919 брав участь в діяльності лівих есерів у Біржайському повіті. Після того, як польські частини зайняли Вільнюс і Віленський край, вступив добровольцем до полку Залізного Вовка.
У 1920 — 1923 в Берлінському університеті слухав лекції з літератури і філософії. Познайомився з авангардистськими течіями і після повернення до Литви об'єднав молодих письменників і художників в угруповання футуристичної орієнтації «Чотири вітри» (Юозас Жлабіс-Жянге, Саліс Шемеріс, Пятрас Таруліс ).
У роки війни в 1939 — 1944 родина Бінкіса врятувала безліч євреїв, за що 26 грудня 1988 ізраїльський Інститут Катастрофи і героїзму Яд Вашем посмертно удостоїв Казіса звання праведника світу. Помер від туберкульозу в 1942.
Літературна діяльність З 1909 почав друкувати прозові сценки в газеті «Вільтіс» ( , «Надія»), вірші почав публікувати в 1913. Мотиви першої книги «Вірші» ( , 1920) — природа Литви, сільське життя і юнацьке кохання.
Книга «100 весен» ( , 1923; друге видання 1926) ознаменувала поворот в авангардизмі.
Автор п'єси «Поросль» ( , 1938) з життя учнівської молоді та антивоєнної драми «Генеральна репетиція» ( , 1940, вид. 1958).
Автор віршів для дітей і віршованих сатиричних та гумористичних фейлетонів. Укладач антологій литовської народної пісні, литовської поезії , (1921), (1936). Писав також біографічні нариси про президента Антанаса Смятону (1934), про єпископа Мотеюса Валанчуса (1935), також історико-просвітницьку книжку про Вітовта Великого (1930). Співпрацював з журналом сатири і гумору «Спактіва» (,1924 — 1934) під редакцією Пранаса Будвітіса.
Користувався псевдонімами K. Alijošius, K. Papilietis, Kazys, Kazys Roviejietis, Nedarbininkas, Neklaipėdietis, Nelatvis, Nepartyvis, Ras Desta, Riza Chanas і багатьма іншими.
Перекладацька діяльність У його переказах литовською мовою друкувалися також роман «Давид Копперфільд» Чарльза Діккенса, Казки Р. Кіплінга, вірші для дітей.
Видання
Rinktinė. Vilnius, 1955 Poezija. Vilnius, 1963 Generalinė repeticija. Vilnius, 1965. Raštai: septyni tomai («Твори: 7 томів»; sudarė, įvadą ir paaiškinimus parašė Adolfas Juršėnas). Vilnius: Pradai, 1999 — видання триває. Poezija / parengė Agnė Iešmantaitė. Vilnius: Žaltvykslė, (Vilnius: Sapnų sala). 86, p. (Mokinio skaitiniai). Tir. Тисячі egz. ISBN 9986-06-067-2.
Переклади Вірші Казіса Бінкіса переведені вірменською, латиською, німецькою, польською та ін. мовами.
Примітки
Література
В. Pranskus. Kazio Binklo satyrinės poemos // Binkis К. Kriačius Motiejus. Kaunas, 1947. V. Galinis. Kazys Binkis // Pergalė, 1960, Nr. 4. Lietuvių literatūros istorija. T. 3, d. 1. Vilnius, 1961.
Посилання Anthology of the Lithuanian classic literature: Kazys Binkis