Маргарита Саксонська (, 4 серпня 1469 — 7 грудня 1528) — саксонська принцеса з Ернестинської лінії Веттінів, донька курфюрста Саксонії Ернста I та баварської принцеси Єлизавети, перша дружина герцога Брауншвейг-Люнебургу, князя Люнебургу Генріха I.

Біографія Народилась 4 серпня 1469 року у Майсені. Була шостою дитиною та другою донькою в родині курфюрста Саксонії Ернста I та його дружини Єлизавети з Баварсько-Мюнхенського герцогства. Мала старшу сестру Крістіну і братів Фрідріха, Ернста, Адальберта та Йоганна. Згодом сімейство поповнилося молодшим сином Вольфгангом, який прожив лише п'ять років.

Шлюб батьків був щасливим.Franz Otto Stichart: Das Königreich Sachsen und seine Fürsten, C. L. Hirschfeld, 1854, стор. 97. Матір значною мірою відповідала за ретельне виховання дітей та їхню освіту. В останні роки життя важко хворіла. Пішла з життя, коли Маргариті було 14. Батько, відомий як людина з добрим характером і визначними чеснотами, незважаючи на деяку запальність,Heinrich Theodor Flathe: Ernst (Kurfürst von Sachsen). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 6, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 301. більше не одружувався. У 1482 році він успадкував Тюрингію, однак, через невдоволення брата Альбрехта, розділив землі із ним згідно Лейпцизького договору, чим дуже послабив позиції Саксонії в імперії.Karlheinz Blaschke: Ernst. In: Neue Deutsche Biographie. Band 4, Duncker & Humblot, Berlin 1959, ISBN 3-428-00185-0, стор. 620 Невдовзі після цього помер, впавши з коня. У 17-річному віці Маргарита була видана в шлюб з 18-річним герцогом Брауншвейг-Люнебургу, князем Люнебургу Генріхом I. Вінчання пройшло 27 лютого 1487 року в Целле. Наречений перед цим шість років жив при саксонському дворі. Ймовірно, перемовини про його шлюб з Маргаритою, велися ще від 1469, коли батько Генріха, Оттон Брауншвейг-Люнебурзький, уклав союз із дядьком принцеси, Вільгельмом II. Саксонська сторона відкладала весілля до завершення розширення Цельського замку, оскільки замок і амт Целле були обіцяні Маргариті як удовина доля. У шлюбі народила семеро дітей.У 1520 році Генріх на виборах Римського короля не підтримав, зрештою обраного, Карла Габсбурга, і, побоюючись переслідувань, відбув до французького двору, передавши владу синам. З того ж року мав коханку Анну фон Кампе, яка народила від нього двох дітей.Ferdinand Spehr: Heinrich der Mittlere. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 11, Duncker & Humblot, Leipzig 1880, стор. 492–495. «Це ще більше загострило протиріччя між Генріхом і його морально чистим та суворим сином Ернстом, який став на бік серйозно ображеної матері», — писав Карл Бенрат у 1887 році. Benrath, Karl, Geschichte der Reformation in Venedig, Halle a. S., Verein für Reformationsgeschichte 1887, стор. 48.

7 грудня 1528 року Маргарита померла у Веймарі. Її поховали у місцевій кірсі Святих Петра і Павла.Кірха Святих Петра і Павла у Веймарі

Генріх відразу після цього узяв морганатичний шлюб із Анною фон Кампе.Семенов И. С. Христианские династии Европы. ОЛМА Медиа Групп, 2002. стор. 106.

Родина Чоловік — Генріха Брауншвейг-Люнебурзького

Діти: Анна (1492—?) померла в ранньому віці; Єлизавета (1494—1572) — дружина герцога Гелдерна Карла, дітей не мала; Оттон (1495—1549) — герцог Брауншвейг-Люнебургу, князь Люнебургу у 1520—1527 роках, барон Харбургу у 1527—1549, був одружений з Метою фон Кампе, мав семеро дітей; Ернст (1497—1546) — герцог Брауншвейг-Люнебургу, князь Люнебургу у 1520—1546 роках, Був одруженим із Софією Мекленбург-Шверінською, мав десятеро дітей; Аполлонія (1499—1571) — черниця; Анна (1502—1568) — дружина герцога Померанії та Щецину Барніма IX Благочестивого, мала семеро дітей; Франц (1508—1549) — герцог Брауншвейг-Люнебургу, герцог Гіфгорну у 1539—1549 роках, був одружений з Кларою Саксен-Лауенбурзькою, мав двох доньок.

Генеалогія

Примітки

Література Martina Schattkowsky: Witwenschaft in der frühen Neuzeit, Universitätsverlag Leipzig, 2003, стор. 171. Horst Masuch: Das Schloss in Celle, A. Lax, 1983. Ingetraut Ludolphy: Friedrich der Weise: Kurfürst von Sachsen 1463- 1525, Vandenhoeck und Rupprecht, Göttingen, 1984.

Посилання Ернестинська лінія Веттінів Профіль на Geni.com Профіль на Thepeerage.com Генеалогія Маргарити Саксонської Генеалогія Генріха I