Джузеппе Віталі (; 26 серпня 1875, Равенна — 29 лютого 1932, Болонья) — італійський математик, відомий своїми роботами в галузі математичного аналізу. Член-кореспондент Туринської академії наук (1928), Національної академії деї Лінчеї (1930) і Болонської академії наук (1931).
Біографія і наукова діяльність Навчався спочатку в Болонському, потім — у Пізанському університеті, який закінчив у 1899 році. Деякий час працював у Пізі викладачем і помічником Улісса Діні, потім змінив багато місць роботи (шкільний учитель, муніципальний чиновник, радник соціалістичної партії тощо).
У 1923 році повернувся до математики й став спочатку професором Моденського університету, у період 1924—1929 років працював професором Падуанського університету, з 1930 по 1932 роки — професор Болонського університету. З 1926 року тяжко хворів, але продовжував активно працювати. Його головна праця, «Сучасна теорія дійсних функцій» () була завершена й опублікована посмертно, в 1935 році.
Фундаментальне значення мають кілька опублікованих Віталі понять і теорем, які увійшли в підручники математичного аналізу:
Перший конкретний приклад невимірної за Лебегом множини дійсних чисел (множина Віталі). Поняття абсолютно неперервної функції. Теорема Віталі про покриття. Теорема Віталі про збіжність (комплексний аналіз). Теорема Віталі — Хана — Сакса.
Запропонував також багатовимірний варіант поняття варіації функціїРисс Ф., Секефальви-Надь Б. Лекции по функциональному анализу. М., 1954..
Ім'ям Віталі названо факультет чистої та прикладної математики Моденського університету і факультет математики Болонського університету.
Примітки
Посилання