Альфредо Рохас (, 20 лютого 1937, Ланус — 16 червня 2023) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника. Біля воріт суперника він агресивно грав ліктями і завдяки своїй рухливості і стрибку часто обганяв захисників і пробивав головою, за що отримав прізвисько «Танк» () . У 1956—1968 роках забив 124 м'ячі в чемпіонаті, більшість з яких головоюAndrzej Gowarzewski, Encyklopedia piłkarska FUJI (Tom 13): Copa America, Wydawnictwo GiA, Katowice 1995, , str. 142-144].

Виступав, зокрема, за клуб «Бока Хуніорс», з яким став чемпіоном Аргентини, а також національну збірну Аргентини, у складі якої був учасником двох чемпіонатів світу та срібним призером Південної Америки.

Клубна кар'єра

У дорослому футболі дебютував 1956 року виступами за команду «Ланус», в якій провів три сезони, взявши участь у 57 матчах чемпіонату.

Після чемпіонату світу 1958 року Рохаса помітили європейські клуби і він перейшов у іспанську «Сельту», але за підсумками першого ж сезону команді покинула Прімеру, після чого аргентинець перейшов у інший місцевий клуб «Реал Бетіс», де провів ще два сезони у іспаніській Прімері.

1961 року Альфредо повернувся на батьківщину, ставши гравцем «Рівер Плейту». Втім у новому клубі він був запасним гравцем, програвши конкуренцію Луїсу Артіме, тому наступного року він перейшов до «Хімнасії і Есгрімі», де став основним форвардом, забивши 35 голів за три сезони, завдяки чому у 1964 році їм зацікавився інший аргентинський гранд «Бока Хуніорс».

Відіграв за «Бока Хуніорс» наступні чотири сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі команди з Буенос-Айреса, був основним гравцем атакувальної ланки і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,42 гола за гру першості — у 102 матчах він забив 46 голів і став одним з кумирів вболівальників Biografía Alfredo Rojas. За цей час виборов титул чемпіона Аргентини у 1965 році. Це дозволило йому тричі брати участь у Кубку Лібертадорес, головному клубному континентальному турнірі. Він дійшов до півфіналу Кубка Лібертадорес 1965 року, де його команда поступилася майбутнім переможцям турніру — «Індепендьєнте» (Авельянеда). Рохас також дійшов до півфіналу Кубка Лібертадорес 1966 року з «Бока Хуніорс».

У сезоні 1969 року Рохас виступав за уругвайський «Пеньяроль», після чого відправився до Чилі, де грав за клуби «О'Хіггінс» та «Універсідад Католіка», де і завершив ігрову кар'єру.

Виступи за збірну 1958 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Того ж року поїхав на чемпіонату світу 1958 року у Швеції, де отримав травму в першому матчі проти Західної Німеччини та не грав у двох інших матчах своєї команди. Пізніше він поїхав і на чемпіонат світу 1966 року в Англії, де Аргентина дійшла до чвертьфіналу, але не зіграв у жодному поєдинку.

Наступного року у складі збірної був учасником Чемпіонату Південної Америки 1967 року в Уругваї, де разом з командою здобув «срібло». Рохас грав у трьох матчах — проти Парагваю, Болівії та Уругваю. Також він виграв з командою товариський Кубок націй у Бразилії в 1964 роціLa Primera Copa Mundial de Argentina .

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 10 років, провів у її формі 15 матчів, забивши 1 гол.

Титули і досягнення Чемпіон Аргентини (1): «Бока Хуніорс»: 1965 Срібний призер Чемпіонату Південної Америки: 1967

Галерея

Примітки

Посилання