Геноцид циган, Пора́ймос (циганською — Porajmos, Samudaripen) — геноцид, організований і здійснений нацистами у 1935–1945 роках на теренах Німеччини, країн-союзників Третього Рейху й окупованих країн. Знищення циган було частиною загальної політики націонал-соціалістів зі знищення євреїв (Голокосту), гомосексуалів, невиліковних хворих, наркоманів, психічно хворих і політичних опонентів.
У березні 1936 року на ромів були поширені нюнберзькі закони Рейху про громадянство і раси, які легітимізували переслідування народу, і наслідком яких стало тотальне знищення понад 80 % ромського населення ЄвропиУ Бабиному Яру вшанували пам'ять ромів, замордованих нацистами // РІСУ — Релігійно-інформаційна служба України, 24.09.2016.
Вважається, що від репресій 1935—1945 рр. в Європі загинуло від 600 тис. до 1 млн 500 тис. циган (за іншими оцінками — від 220 до 500 тисяч).
У процентному відношенні ромська етнічна група найбільше потерпіла від убивств нацистами. Близько 90 відсотків ромського населення Австрії, Німеччини, України та Естонії було знищено нацистським режимом та його союзниками.
Першими жертвами Бабиного Яру у вересні 1941 року стали цигани, п'ять таборів яких навколо Києва були цілковито знищені нацистами за кілька днів. Анатолій Кузнєцов у романі «Бабин Яр» писав: «На циган фашисти полювали, як на дичину. Вони підлягали такому ж негайному знищенню, як і євреї … Циган везли в Бабин Яр цілими таборами». «Бабин Яр — це жахіття для циган. Вони гинули, навіть не знаючи, за що їх вбивають» — це слова циганської письменниці Рані Романі (Раїси Набаранчук) . За наявною інформацією, у Бабиному Яру загинули щонайменше 150 циган, але ця цифра може бути значно вищою. Усього під час Другої світової війни в каральних акціях окупаційного режиму в Україні було знищено 19—20 тис. осіб ромської національності (за іншими оцінками — близько 25 тис.), проте немає даних про загиблих у зонах бойових дій наступальних операцій, на примусових роботах, у таборах-гетто, під час операцій УПА та радянських партизан тощоКруглов А. Геноцид цыган в Украине 1941—1944 гг.: Статистико-региональный аспект // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ. Студії в Україні і світі. № 2 (6) 2009 — С. 83-113 .
Документально підтверджено понад 140 випадків масового вбивства циган на теренах окупованої України у 1941-44 роках, найчисельніші з яких — в Чернігові (близько 1100 осіб, за іншими оцінками — понад 2500Олена Сафарова. У Чернігові вшанували пам'ять жертв геноциду ромів // Суспільне мовлення Чернігів, 02.08.2021), Кропивницькому (бл. 1000 осіб), Бахмуті (бл. 900 осіб), Сімферополі (824 особи), Херсоні (понад 650 осіб) .
У 1942 році до Губернаторства Трансністрія, у складі якого перебували території окупованих Вінницької, Миколаївської та Одеської областей УРСР, націонал-легіонерським урядом Іона Антонеску було депортовано з Румунського королівства 25 тисяч циган. До першої хвилі депортованих увійшли кочові цигани, а другу хвилю склали осілі цигани, що були неблагонадійними та мали проблеми з законом. Загальна кількість депортованих сягнула 25 283 осіб: 7 856 чоловіків, 7 266 жінок та 10 161 дитина. Серед них було понад 12 тис. кочових та 13 100 осілих циган. Осілих циган депортували в поїздах, кочових змусили їхати до Трансністрії на своїх возах. У Трансністрії солдати відбирали вози з кіньми на потреби румунської армії. Цигани були позбавлені усього — коней, інструментів, майна, грошей та інших засобів існування, не мали житла, роботи, харчів, ліків, палива. У березні 1944 р. у Трансністрії перебувало 12 083 ромів. Саме вони змогли вижити. До них варто додати ще біля 2 тис. циган, котрі за різних обставин були репатрійовані або втекли з цього краю. Таким чином, у 1942—1944 рр. у Трансністрії загинуло приблизно 11 тис. депортованих сюди циган, вижило орієнтовно 14 тис.
Вшанування пам'яті жертв геноциду На увічнення пам'яті депортованих і страчених представників циганського етносу 2 серпня в Україні на державному рівні відзначається Міжнародний день голокосту циган.
У 2009 році в урочищі Подусівка на околиці Чернігова, на місці масового розстрілу нацистами ромів (1-3 серпня 1942 р.), за ініціативи громадської організації «Романо дром» був встановлений пам'ятний знак, який вшановує пам'ять жертв геноциду ромів.
До 75-х роковин трагедії в Бабиному Яру в ушанування пам'яті про ромів, розстріляних у 1941 році, в Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» 23 вересня 2016 року був встановлений монумент «Циганська Кибитка».
29 січня 2018 р. у музеї «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» відбулось відкриття експозиції «Трагедія циганського народу в Україні та Молдові». Це перша в Україні постійна експозиція, присвячена геноциду циган у роки Другої світової війни.
Упродовж 40-х років минулого століття циган Ужгорода з Мочару (сучасний мікрорайон Шахта) поступово обмежували у правах та свободі пересування. Зрештою, табір Мочара був огороджений колючим дротом та парканом і став свого роду міні-гетто для циган. Саме в мікрорайоні Шахта, на подвір'ї першої ромської школи в Європі — Ужгородської гімназії № 14, 2 серпня 2023 р. відкрили Меморіальний знак пам'яті жертв циганського Голокосту (Пораймосу). Пам'ятний знак має вигляд колеса, на ободі якого розміщена міні-скульптура, яка зображує родину циган — тата, трьох дітей, маму і дідуся, який грає на скрипці. На 16 спицях написані найпоширеніші у 1935—1945 роках циганські прізвища. У центрі — палаюча свічка та невеликий шматок дроту. Скульптурну композицію створив скульптор Роман Мурник.
Відкрито віртуальний музей «Пораймос на Закарпатті», присвячений переслідуванню та геноциду ромів у період Другої світової війни. Проєкт виконувався організацією Вестед в рамках програми EVZ Foundation. Експозиція містить тематичні відеоматеріали, свідчення очевидців та їхніх нащадків, аудіогіди, фотографії й архівні документи. З цим проєктом пов'язане також видання навчально-методичного посібника Євгенії Навроцької «Геноцид ромів Закарпаття: намагаємось зрозуміти» (2023), присвяченого історії переслідування та геноциду ромів Закарпаття.
Відомі цигани, які загинули чи постраждали від геноциду Йоганн Тролльманн Джанго Рейнхардт Матео Максимов Микола Сліченко Папуша Сеттела Штайнбах
Примітки
Посилання 13 фактів про геноцид ромів у XX столітті // Depo.ua — суспільно-політичний портал, 02.08.2016 Переслідування та вбивства ромів на теренах України у часи Другої світової війни: зб. док., матеріалів та спогадів / Укр. центр вивч. історії Голокосту, Міжнар. громад. орг. "Міжнар. фонд «Взаєморозуміння і толерантність»; [авт.-упоряд. М. Тяглий. — К: [Укр. центр вивч. історії Голокосту, 2013. — 207 c. ГЕНОЦИД РОМІВ УКРАЇНИ В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ВИВЧЕННЯ, ВИКЛАДАННЯ, КОМЕМОРАЦІЯ. Матеріали науково-практичної конференції, Київ, 4 жовтня 2016 р., 230 с. Анґус Фрейзер. Цигани / А. Онишко (пер.). — Київ: Видавничий дім Всесвіт, 2003. — 358 с. 360 Вольфґанґ Віпперманн. «Як і з євреями?» Пораймос у німецькій Політиці та науці // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ № 2 (6) 2009 // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ. Студії в Україні і світі. № 2 (6) 2009 — с. 62-82 Наталія Зіневич. Проблеми дослідження геноциду ромів (циган) на українських землях у роки Другої світової війни // Наукові записки Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України — Т. 16: зб. праць молодих вчених та аспірантів, 2008, с. 415—439 Наталія Зіневич. До питання про специфіку геноциду ромів на українських землях … // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ. Студії в Україні і світі. № 2 (6) 2009 — с. 148—163 Анна Ленчовська. Відеосвідчення Інституту Фонду Шоа як джерело до вивчення та викладання історії ромів України у період 1941—1944 рр. // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ. Студії в Україні і світі. № 2 (6) 2009 — с. 114—123 Євгенія Навроцька. Антиромська політика в Закарпатті у роки Другої світової війни: зібрання свідчень та збереження історичної пам'яті // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ. Студії в Україні і світі. № 2 (6) 2009 — с. 124—140 Євгенія Навроцька, Аладар Адам. Сповідь. Живі свідчать: навчально-методичний посібник про Голокост (Параїмос) ромів Закарпаття / Є. М. Навроцька, А. Є Адам. — Ужгород: Ужгородська міська друкарня, 2012. — 80 с. Май Панчук. До питання про становище ромів Закарпаття в роки угорської окупації та Другої світової війни // ГОЛОКОСТ І СУЧАСНІСТЬ. Студії в Україні і світі. № 2 (6) 2009 — с. 164—167 Роман Офіцинський. Роми і примусова праця на Закарпатті 1939—1944 років // Ромологія: історія та сучасність: Матеріали Міжнародних наукових читань / Ужгород: Поліграфцентр «Ліра». 2013. — c. 76-82 Павло Худіш. ҐЕТТОЇЗАЦІЯ ТА ГОЛОКОСТ НА ЗАКАРПАТТІ У СВІДЧЕННЯХ ЖЕРТВ І ОЧЕВИДЦІВ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ОБЛАСНОЇ НАДЗВИЧАЙНОЇ КОМІСІЇ). Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Історія, № 1 (42, 2020 с. 90–101 Юрій Славік. Репресивна політика Угорщини на Закарпатті (1938—1944 рр.). Дисертація. УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, 2016—259 с. Юрій Славік. Шлях до Аушвіцу: Голокост на Закарпатті. — Дніпро: Український інститут вивчення Голокосту «Ткума», 2017. — 156 с. Роми у Трансністрії (1941—1944): архівні документи / Інститут ромознавства, Державний архів Одеської області, Інститут етнічних досліджень. — Одеса: Фенікс, 2011. — Випуск 1. — 62 с. Ірина Міронова, Світлана Сургова. СТАНОВИЩЕ ДЕПОРТОВАНИХ У ТРАНСНІСТРІЮ РОМІВ (НА МАТЕРІАЛАХ ГОЛТСЬКОГО ТА ОЧАКІВСЬКОГО ПОВІТІВ) // СТОРІНКИ ІСТОРІЇ: ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ. Вип. 54. — К.: Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», жовтень 2022, с. 201—219 В'ячеслав Лукіянчук. СІНТІ ТА РОМИ В УМОВАХ ТОТАЛІТАРНОГО НАЦИСТСЬКОГО РЕЖИМУ // Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету, 2017, вип. 47, с. 150—155 МАТЕРІАЛИ Міжнародної циганознавчої науково-практичної конференції «РОМИ УКРАЇНИ: із минулого в майбутнє» (Київ, 10–11 червня 2008 року). Київ: ЮСТИНІАН, 2009 Бренда Дейвіс Лутц, Джеймс М. Лутц. Цигани як жертви Голокосту — Historians.in.ua. Інтернет-мережа гуманітаріїв в Україні і світі . Також в форматі PDF Геноцид ромів на теренах сучасної України під час Другої світової війни — Енциклопедія історії України Михайло Тяглий. «Наказую… переслати… списки циганів»: Збір органами влади Райхскомісаріату Україна відомостей про ромів у липні 1942 р. // Голокост і сучасність. Студії в Україні і світі № 1 (9) 2011 — С. 101—122 Михайло Тяглий. Окупаційна політика та доля ромів України // Україна в Другій світовій війні: Погляд з ХХІ століття. — Київ: Наукова думка, 2011. — Кн. 2. — С. 864—897 Михайло Тяглий. Ставлення місцевого населення в окупованій Україні до переслідуваних ромів, 1941—1944 // ГЕНОЦИД РОМІВ УКРАЇНИ В ПЕРІОД ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ: ВИВЧЕННЯ, ВИКЛАДАННЯ, КОМЕМОРАЦІЯ. Матеріали науково-практичної конференції, Київ, 4 жовтня 2016 р., с. 126—158 Михайло Тяглий. «Трагедія винних жертв»? Пам'ять про геноцид ромів у повоєнній Україні // Україна Модерна — міжнародний інтелектуальний часопис, 16.11.2020 — 15.12.2020 Михайло Тяглий. «МАЛЕНЬКА» ТРАГЕДІЯ НА УЗБІЧЧІ «ВЕЛИКИХ ІСТОРІЙ»: ГЕНОЦИД РОМІВ НА ВОЛИНІ (1941—1944 РР.) // Літопис Волині. Всеукраїнський науковий часопис. Чис. 28. 2023, с.34-55 Михайло Тяглий. Траєкторії травматичної пам'яті меншини у різних політико-національних контекстах: як у Білорусі, Росії та Україні пам'ятають геноцид ромів // Офіс Rosa Luxemburg Stiftung в Україні, 22.06.2021 Михайло Тяглий про Голокост ромів і боротьбу зі стереотипами — Суспільне Культура, 03.08.2023 Світлана Бурмістр, Михайло Тяглий. Місце пам'яті вбитим ромам у Калинівці. Київ: Український центр вивчення історії Голокосту. Фонд «Меморіал убитим євреям Європи», 2019 — 32 с. «Зайшли в костьол, де вінчалася циганська пара, — заарештували і спалили» — представник ромської громади про Голокост // Радіо Свобода, 02.08.2017 Наталя Жукова. «З циганами слід поводитись, як з євреями»: чому нацисти понад 80 років тому знищували в Україні ромів // Вільне радіо — 27.01.2024