Gymnocalycium capillaense () — сукулентна рослина з роду гімнокаліціум (Gymnocalycium) родини кактусових (Cactaceae).
Історія
Вид вперше описаний у 1923 році німецьким ботаніком Карлом Шиком (, 1881—1953) як Echinocactus capillensis, який відніс його до роду ехінокактус (Echinocactus). У 1926 році інший німецький ботанік, профессор Кордовського університету — Карл Курт Хоссеус (, 1878—1950) відніс його до роду гімнокаліціум.
Етимологія
Видова назва походить від місця зростання цього виду — міста () .
Ареал і екологія
Gymnocalycium capillaense є ендемічною рослиною Аргентини. Ареал розташований у провінціях Кордова і Сан-Луїс. Рослини зростають на висоті від 500 до 1500 метрів над рівнем моря в чакових лісах та високогірних луках.
Морфологічний опис Орган ОписРослиниформують численні групи.Стеблоприплюснуто-кулясте, матове, синьо-зеленого кольору до 8 см заввишки і в діаметрі.ЕпідермісРебрадо 13 із низькими, округлими горбками.Ареолиовальні з білою шерстю.АксилиКолючкиблизько 5, жовтувато-білі, до 1,2 см завдовжки.Квітиніжного рожево-білого кольору, до 7 см завдовжки і 6 см в діаметрі.БутониЗовнішні пелюсткиВнутрішні пелюсткиТичинкиМаточкаПлодипалицеподібні, синюваті.Насіння
Чисельність, охоронний статус та заходи по збереженню
Gymnocalycium capillaense входить до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи видів, з найменшим ризиком (LC). Рослина місцево поширена і рясна. Поточна тенденція чимельності популяції стабільна. Основних загроз для цього виду немає.
Gymnocalycium capillaense зустрічається у ().
Охороняється Конвенцією про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).
Утримання Цей вид є гірською рослиною, тому є дуже витривалим і пристосованим до холодної сухої зими. Влітку корисними будсть полив і розміщення на повному сонці.
Примітки
Література
Джерела