Огінські — русько-литовсько-польський княжий магнатський рід герба «Огинець», представники якого відігравали велику роль в державному, суспільно-політичному і культурному житті Білорусі, Литви, Польщі, України і Росії. Свій початок Огінські беруть від Рюриковичів, в XVII столітті прийняли католицтво. Тоді ж рід поділився на дві гілки:
старшу (у 17 — початок 19 сторіччя користувалася графським титулом); молодшу (втратила княжий титул).
Найвідоміші з роду — Міхал Казимир Огинський, Богдан Огинський, Міхал Клеофас Огинський.
Походження
Родовід , отримав від великого князя Казимира маєток на Смоленщині. На початку 1480-х років перейшов до великого князя московського Івана III. (Глазина, Пузинич), утік до Москви, але його дружина й діти повернулися до ВКЛ Юрій Іванович, згадується 1496 року (? — до 1510), у 1486—1487 роках отримав від вел. кн. Казимира землі на Смоленщині, пізніше від вел. кн. Олександра маєток в Жижморському повіті. Богдан (? — до 1555), 1510 року отримав у спадщину маєток Оґінти. Матвій (Мацей) (?—1564), засновник старшої гілки, представники якої вживали князівський, потім графський титул; тивун віленський, ловчий литовський, 1556 року підписався князем Огінським. Федір (?—1575), засновник молодшої, браславської гілки, представники якої втратили князівський титул Іван (?—1515), замість утрачених під час воєн із Московською державою земель на Смоленщині отримав 1514 р. від вел. князя Сигізмунда Старого маєток Носове у Мельницькому повіті. Тиміш (Тимофій) Пузина, родоначальник Пузинів Лев Міхал, у битві над Ведрошею 1500 р. потрапив до московського полону. Андрій Олехно Васильович Глазина (Олександр Глазинін, ? — до 1508), брав участь у війні з Тевтонським орденом 1458 року, окольничий смоленський (з 1486), намісник лучинський (1494—1500). Одружений із донькою . Федора Глазинова, дружина , маршалка господарського.
Старша (князівська) гілка Матвій (Мацей) (?—1564), засновник старшої гілки, представники якої вживали князівський, потім графський титул; тивун віленський, ловчий литовський, 1556 року підписався князем Огінським. Богдан (?—1625), полковник війська Великого князівства Литовського, підкоморій троцький. Роман (?) Ян Фелікс (1592—1640), староста та каштелян мстиславський. Олександр Богданович (1590—1653), хорунжий надвірний литовський, воєвода мінський, каштелян троцький. (? — 1649), підчаший брацлавський, хорунжий надвірний литовський Ян (? — 1678) Марціян Александр (1632—1690), чашник, підстолій, стольник і крайчий великий литовський, воєвода троцький, великий канцлер литовський. , дружина Дмитро Юрій (?) Самійло Лев (бл. 1595—1657), стольник і тивун троцький. Шимон Кароль (бл. 1620—1699), великий мечник литовський, воєвода мстиславський. Софія (бл. 1669—1730) — стольник великий литовський. Кароль (бл. 1690—1716) Юзеф (бл. 1713–1776) — дорсунішський староста, дружина — Аполонія Виговська (†1751) Іґнацій (1755—1787), староста дорсунішський. (1784—1842), старшина (президент) 2-го департамента Головного суду Віленської губернії, учасник франко-російської війни 1812 року та Листопадового повстання (1830—1831). (1672—1750), воєвода вітебський (?—1748), староста вербовський, каштелян мстиславський і вітебський Мацей (?—1786) Алоїзій (? — після 1769) Францішек Ксаверій (? — після 1750), ректор Віленського, Вітебського та Мінського єзуїтських колегіумів. (1712—1783), воєвода троцький (1740—1787), воєвода троцький Юзефа (1762—1841), дружина а) Іґнація Огінського (1755—1787); б) Яна Лопацінського; в) Іґнація Шишки Міхал Клеофас (1765—1833), російський сенатор, композитор Тадеуш Антоній (1798—1844), 1821 року разом із братом Францішеком Ксаверієм були визнані в княжій гідності Королівства Польського Францішек Ксаверій (1801—1873) Фелікс (1828—?), церемоніймейстер імператорського двору (1803—1858), дружина Кароля Теофіла Залуського (1794—1845) (1808—1863 чи 1870), гофмейстер (1848—1909), статський радник (1850—1902), статський радник Емма (1810—1871), дружина а) Іполита Бжостовського; б) Висоцького Іда (1813—?) (1742—1814), кухмістр великий литовський Казімєж Іґнацій (? — після 1769) Іґнацій (бл. 1698 — 1775) — обозний великий литовський, маршалок надвірний і великий литовський, Віленський каштелян, маршалок Головного трибуналу Великого князівства Литовського. Єжи Кристина Елеонора Олександр Самуель (?) Кароль Ян (1625—1684) — підвоєвода віленський, писар польний литовський, Мстиславський і Полоцький воєвода, польний гетьман литовський. , маршалок вовковиський, мечник ВКЛ, підскарбій надвірний литовський, каштелян троцький і посол у Росії (?—1718), смоленський католицький єпископ Юрій Антоній Григорій Антоній (1654—1709) — чашник і хорунжий великий литовський, староста жмудський, польний і великий гетьман литовський. (?—1727), підстолій великий литовський, староста мстибовський і єзерищанський Ян (?—1747) (1700—1767) — громадська діячка, меценатка; дружина Казімєжа Ґєлґуда та Ян (?—1710), староста мстибовський, кухмістр великий литовський (?—1700), підстолій великий литовський Міхал Антоній Александр, староста мстибовський Казімєж Домінік (?—1733) — Троцький і Віленський воєвода. Марцибела Тереза (бл. 1700—1790), дружина Іґнація Огінського Маріанна (бл. 1693—1736), генерал-майор війська литовського, мечник литовський, воєвода троцький Міхал Казімєж (1729—1800) — великий чашник литовський, польний писар литовський, воєвода віленський, великий гетьман литовський, генерал-майор військ Великого князівства Литовського. Авґуста (бл. 1725—1792) — польська аристократка, дипломатка; дружина Адама Берестовського. Катажина Казимира (1731—1771), дружина Міхала Вєльгорського Марціян Антоній (?—1703), каштелян мстиславський Ганна Маріанна Гелена Ян, стольник великий литовський
Молодша (брацлавська) гілка Федір (?—1575), засновник молодшої, браславської гілки, представники якої втратили князівський титул; державця могильовський Богдан (? — до 1607), підстолій троцький, ктитор церкви Святого Духа у Вільні, староста православного братства Григорій Богдан (?—1658) Міхал (?—1712) Ян (?—1741), староста ясвойненський Іґнацій Ян, полковник Алоїзій Міхал, маршалок браславський, каштелян браславський Тадеуш Константій Август (1810—?) Артур Юзеф Маурицій Август (1838—?) Едмунд Юзеф Ксаверій Анджей Шимон Ян Маурицій Юзеф Віктор (1849—?) Маурицій Станіслав (1811—?) Вацлав (1815 — до 1883) Владислав Вацлав Леон Юзеф Казімєж Вінцент (1767—?), шамбелян короля Станіслава Августа Панятовського Міхал (1794—1855) Фердинанд Вітольд Броніслав Раймунд Наполеон (1826—?) Мар'ян Міколай (1831—?) Богдан Константій (1795—?) Юзеф (1797—?) Дмитрій Пйотр Богдан (?—1678), підкоморій і маршалок браславський
Примітки
Джерела Ahinski family // Zaprudnik, Jan. Historical Dictionary of Belarus. — Lamham. — London: Scarecrow Press, 1998.— 338 p. ISBN 0-8108-3449-9. Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1740. — T. 3. — 820 s. — S. 416–421. Rodowód Ogińskich Грыцкевіч А. Агінскія // Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (гал. рэд.) і інш.; маст. З. Э. Герасімовіч. — Мн.: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — Т. 1: Абаленскі — Кадэнцыя. — С. 202. — 688 с. — ISBN 985-11-0314-4 (т. 1), ISBN 985-11-0315-2. Фамильные гербы Пинщины и Белоруссии
Посилання Książęta Ogińscy (01)