Соломон Борисович Нікрітін ( 30 листопада (12 грудня) 1898, Чернігів, Російська імперія — 3 грудня 1965, Москва, Російська РФСР, СРСР) — радянський художник, теоретик мистецтва, представник напрямку російського авангарду.
Біографія Народився 1898 року в Чернігові в родині зубного лікаря, єврей. Навчався у Київському художньому училищі та студії Олександра Мурашка (1909—1914), приватній школі Леоніда Пастернака у Москві, майстерні Олександра Яковлєва в Петрограді.
У 1917 році повернувся до Києва, відвідував школу-студію Олександри Олександрівни Екстер. У 1920 році брав участь у конкурсі на найкращий військово-політичний плакат для Червоної Армії і отримав другу премію. У цьому ж році брав участь в оформленні балетної постановки Бр. Ніжинської. Влітку 1920-го, у зв'язку з наступом на Київ польсько-українських військ евакуювався до Харкова, де за щасливим збігом обставин, разом з художником Климентом Редько вони показали свої роботи Анатолію Луначарському. Нарком забезпечив їх рекомендаційними листами до Москви для продовження освіти, у Вищих художньо-технічних майстернях.
Восени 1920 року Соломон Нікрітін вступив до ВХУТЕМАС до класу Василя Кандинського.
До 1922 року сформулював новий напрям мистецтва «Проєкціонізм» і заснував «Проєкційний театр», заснований на ідеях біомеханіки. У 1924 році до групи «проєкціоністів» входили: Климент Редько, Сергій Лучишкин, Олександр Тишлер, Михайло Плаксін, Микола Тряскін. Група яскраво виступила на «Першій Дискусійній виставці активного революційного мистецтва» в Москві (1924).
На початку 1920-х років Нікрітін завоював у Москві першу премію на конкурсі проєктів оформлення Червоної площі до Третього конгресу Комінтерну.
Працював над розробкою і створенням програми нового аналітичного мистецтвознавства. У 1925 році Соломона Нікрітіна офіційно призначено керівником «Аналітичного кабінету» Музею живописної культури в Москві. На цій посаді він працював до його закриття в 1929 році.
У 1930-ті роки він був головним художником Політехнічного музею та Всесоюзної сільськогосподарської виставки, нині ВДНГ.
У 1934 році написав свою найвідомішу картину «Суд народу» (Третьяковська галерея). У 1935 році представив на суд «Всекохудожника» картину «Старе і нове», після скандалу дивом залишився на волі. Тому, припинив експериментальну творчість і довго не виставлявся на виставках.
У роки німецько-радянської війни брав активну участь з дружиною у підготовці «Вікна ТАРС».
Соломон Нікрітін став одним з улюблених художників колекціонера Георгія Костакі, завдяки якому збереглося багато робіт художника.
Персональні виставки художника відбулися у 1926 і 1927 рр. у музеї живописної культури в Москві. У 1932 р. — Виставка творів Ахметьєва, Прусакова та Нікрітіна пройшла в московському Клубі майстрів мистецтв. Персональна виставка «Живопис і графіка С. Б. Нікрітіна за 1951—1955 рр.» була організована у виставковому залі МОСХа. Посмертна виставка Соломона Нікрітіна пройшла там же в 1969 році. Персональна велика виставка художника «Сфери світла, станції темряви» відбулася у Салоніках у 2004 році. А у 2007 році з 1 червня по 9 вересня виставка його робіт «Соломон Нікрітін. Живопис і графіка 1920-1930-х.» проходила в залах тимчасових виставок Третьяковської галереї.
Нагороджений медалями: «За перемогу над Німеччиною» (1945), «В пам'ять 800-річчя Москви» (1948).
Родина
Сестра — Ганна Борисівна Нікрітіна (1900—1982), актриса Великого драматичного театру, дружина поета Анатолія Марієнгофа. Дружина — Дора Ізраілівна Каждан (1899—1975)
Література
Solomon Nikritin, Avantgarde and Ukraine, p. 195., Catalog, an Exhibition of the Villa Stuck Munich, !993, Germany. Костин В. ОСТ Л., Wlfr.PedbKoKH. Дневники, письма… М., 1976; Ракитин В. Ст. в кат.: Коллекция Георгия Костаки. Искусство русского авангарда. Лондон, 1981 (англ. та нім. мовами), с. 330—338; Кат.-альбомы в-ки: 20-30-е годы. ГРМ. Л., 1988, с. 41; М. 1989, с. 267; Каменский А. А. — Творчество, 1991, № 6.
Адаскина Наталья, Джон Боулт, Николетта Мислер, Мария Цанцаноглу, Соломон Никритин. Сферы Света — Станции Тьмы. Каталог выставки, (греческий, русский, английский). Государственный Музей Современного Искусства — Коллекция Костаки, Салоники, 2004. Пчелкина Л. Р. Проекционисты. Группа «Метод» \\ Энциклопедия русского авангарда. Изобразительное искусство. Архитектура [Составители: В. И. Ракитин А. Д. Сарабьянов]. — М., 2014. — Том III. — Книга 1-2. С. 155—157. Пчелкина Л. Р. Соломон Никритин — художник и теоретик. К вопросу о разработке Тектонического исследования живописи // Искусствознание. 3-4/2014. — М.: ГИИ. — С. 342—355. Пчелкина Л. Р. «Биомеханика движения и звука в Проекционном театре Соломона Никритина». \\"Театр. Живопись. Кино. Музыка" 1\2014. с.105-129.
Примітки
Посилання Сторінка порталу «Маслівка», присвячена творчості художника Аналітичний кабінет МЖК. Про Соломона Нікрітіна та його проєктах розповідає куратор виставки «Авангард. Список № 1» Любов Пчолкіна.