«Родан» (яп. 空の大怪獣ラドン Сора но дайкайдзю Радон) — японський художній фантастичний фільм 1956 року кінокомпанії Toho, який зняв Ісіро Хонда — режисер, якого можна вважати основоположником фільмів про кайдзю. Серед його робіт такі класичні японські фільми як «Ґодзілла» 1954 року, «Містеріани», «Великий монстр Варан» і «Мотра». Це перший фільм про птерозавра Родана і велетенських комах меганулонів, а також перший кайдзю-фільм, який Toho зняла в кольорі.

Японська версія фільму тривала 82 хвилини, тоді як американський монтаж був скорочений до 72 хвилин.

Пізніше Родан з’явився в кросовері з франшизою «Ґодзілла» у таких фільмах як:

Гідора, триголовий монстр Вторгнення Астро-монстра Знищити всіх монстрів Атака всіх монстрів Ґодзілла проти Мехаґодзілли II Ґодзілла: Фінальні війни Ґодзілла II: Король монстрів Планета Монстрів Ґодзілли В епоху Сьова Родан став другим після Ґодзілли кайдзю Toho за кількістю появ у фільмах.Mauro, Fabien. Kaijû, envahisseurs & apocalypse: L’âge d’or de la science-fiction japonaise. Aardvark Éditions, 2023, с. 468.

Спецефекти до фільму створив Ейдзі Цубурая.

Реліз фільму на DVD відбувся 9 вересня 2008 року.

Сюжет У невеликому селищі шахтарів Кітамацу, розташованому на південному японському острові Кюсю двоє шахтарів зникли безвісти. Двоє чоловіків, Горо та Йоші, посварилися раніше цього дня, і після того, як вони пішли в шахту під час своєї зміни, шахту затопило. Шигеру Кавамура, інженер з тунельної безпеки в шахті, вирушив на місце трагедії, щоб розслідувати цей інцидент. Там він виявляє труп Йоші.

Пізніше лікар оглядає Йоші і виявляє причину смерті — багато глибоких поранень, спричинених надзвичайно гострим предметом. Деякі шахтарі та їхні родини починають обговорювати можливість причетності Горо до смерті.

Пізніше на двох місцевих шахтарів та міліціонера напали та вбили у затопленій шахті. Після огляду тіл лікар повідомляє, що їх також вбили гострим предметом. Тієї ночі на Шигеру та його наречену Кійо напала істота, що нагадує гігантську личинку комахи.

Поліція починає полювати на істоту. Істота вбиває двох офіцерів, перш ніж втекти назад у шахту. Поліція та Шигеру помічають, що рани офіцерів відповідають ранам вбитих. Шигеру в супроводі поліції та солдатів прямує в шахту, де виявляє поранене мертве тіло Горо. Їх починає переслідувати ця ж комаха. Шигеру розчавлює істоту за допомогою вагонеток, але з'являється ще одна велетенська комаха, яка захоплює Шигеро і затягує у шахту.

На наступний день доктор Кашівагі ідентифікує комаху-гіганта як Меганулона, личинка давньої бабки, довжина якої перевищує два метри, з гострими передніми кінцівками. Раптово починається землетрус. Люди почали говорити, що Асо, вулкан, який знаходиться біля Кітамацу, може бути на межі виверження. Коли поліція прямує до вулкану, щоб оглянути збиток, завданий землетрусом. Вони виявляють, що єдина дорога до шахт обвалилася. Але на їхнє здивування вони знаходять Шигеру, який втратив пам'ять.

Незабаром у Кюсю, авіабаза отримує сповіщення від реактивного винищувача. Пілот повідомляє про неопізнаний літаючий об'єкт, який здійснює неможливі маневри на надзвуковій швидкості. За наказом він переслідує об'єкт, але НЛО пролітає на надзвуковій швидкості біля літака, спричинюючи його вибух і смерть пілота. Після знаходження залишків реактивного літака та шолома пілота з'являється повідомлення про те, що британський авіалайнер був збитий надзвуковим повітряним об'єктом.

Незабаром з'являються повідомлення про подібні інциденти з Китаю, Окінави та Філіппін. Встановлена ймовірність того, що таких об'єктів двоє, а не один.

Незабаром молода пара зникає біля гори Асо, разом з худобою, яка паслася навколо гори. Коли влада досліджує відео із камери молодят, вони знаходять фотографію об'єкта. На фотографії чітко видно крило. Вони порівнюють фотографію з малюнком доісторичного птеранодона і гадають, що НЛО справді є живою істотою, але вони хочуть розпитати про це Шигеру, перш ніж точно пояснювати ці напади.

Одного разу в лікарняній палаті Шигеру Кійо показує йому яйця, які відклали її домашні птахи. Шигеру згадує, що він прокинувся глибоко в шахті в оточенні кількох десятків Меганулонів. Посеред печери було гігантське яйце, з якого величезна птахоподібна істота. Після того, як Шигеру згадав цю подію, його амнезія минула.

Під час спуску в печеру з поліцією та вченими Шигеру знаходить фрагмент колосального яйця. Доктор Кашивагі розглядає фрагмент яйця у своїй лабораторії та закликає зустрітися з городянами та членами JSDF. Він розповідає, що НЛО, яке летить із надзвуковою швидкістю, — це птерозавр, якого він охрестив Роданом. Кашивагі вважає, що випробування ядерної бомби, можливо, було причиною пробудження Родана.

Родан вилазить з-під землі біля гори Асо і прямує до Кюсю. Його переслідує ескадрон JSDF. Після того, як одне із його крил поранили, Родан полетів до Фукуоки, де почав руйнувати місто. Раптом JSDF повідомляє, що другий Родан був помічений в напрямку Фукуоки. Після руйнування міста два Родани летять до гори Асо. JSDF сформулював план поховання Роданів у Вулкані. Шигеру та Кійо відступають в безпечне місце, а військові починають свою атаку, викликаючи виверження вулкана. Крило першого Родана пошкоджується внаслідок виверження; він падає до потоку лави й починає горіти. Не бажаючи жити без своєї пари, другий Родан кидається у виверження й також згорає заживо.

У ролях Кендзі Сахара — інженер Шигеру Кавамура Юмі Сіракава — кохана Шигеру Кійо Акіхіко Хірата — професор біології Кьюітіро Касівагі Акіо Коборі — начальник поліції Нісімура Ясуко Накада — дівчина-наречена Міносуке Ямада — начальник шахти Есіфумі Тадзіма — репортер Ізекі Кійохару Танака — чоловік-наречений Ітіро Тіба — начальник поліцейської дільниці Цуру Тімандзі — сусід Кійо Хару Сабуро Ікетані — диктор новин Сабуро Кадовакі — колега Сунагава Якухіса Цуцумі — пілот винищувача Імамура Майк Данін — оператор телетайпа армії США на Окінаві Татео Кавасакі — шахтар Цуне Канта Кісараґі — робітник-збирач сміття Харуо Накадзіма — Родан, Меганулон Кацумі Тедзука, Сьоїті Хіросе та Токіо Окава — Меганулони

Виробництво Після успіху «Ґодзілли» та «Ґодзілла знову нападає» продюсер Томоюкі Танака прагнув продовжити виробництво фільмів про монстрів. За книгою Стіва Райфла та Еда Ґодзішевського, початкові обговорення між Танакою, Хондою і Цубураєю привели до ідеї велетенської літаючої істоти, спочатку пов’язаної з археоптериксом. Для розробки сюжету Танака запросив письменника-фантаста Такесі «Кена» Куронуму, який написав оригінальну історію про надзвукового літаючого монстра над Японією, за яким переслідують винищувачі. В той час багато говорили про надзвукові реактивні літаки. За його словами, початковою ідеєю було: «А що, якби змусити Ґодзіллу літати на надзвуковій швидкості?» У пізніші роки Танака називав цей фільм «улюбленою роботою, народженою в період піднесення мрій».

За сюжетом Родан народжується у шахті в районі Асо, однак навколо Асо, який є активним вулканом, шахт не існує. Тому зйомки проводилися на шахті Касе компанії Nittetsu Mining у містечку Сікамати, повіт Кітамацуура, префектура Наґасакі. Шахтарі, які на початку історії збираються перед конторою, були шахтарями цієї шахти, що у великій кількості знялися як масовка. Виконавець головної ролі Кендзі Сахара згадував, що їздив туди автобусом із Сасебо. За словами Сахари, через кольорову зйомку використовували сильніше освітлення, ніж раніше, і особливо під час зйомок у шахті було спекотно через відбиття світла від терикона.

Під час зйомок біля мосту Сайкай, за співпраці місцевої автобусної компанії, було знято сцену евакуації з великою кількістю масовки.

За словами оператора спецефектів Садамасі Арікави, сцена, у якій люди дивляться на Родана, що летить над Сасебо, була знята методом партизанської зйомки. Камеру сховали під тентом вантажівки, а асистенти режисера та освітлювачі вдавали звичайних людей, дивилися в небо і спрямовували навколишніх людей так, щоб ті також дивилися вгору.

Сахара згадував, що щодо його гри у цьому фільмі Хонда дав йому пораду: «У звичайній грі є перебільшення, але у фільмах зі спецефектами, навпаки, краще грати реалістично». Після цього ця порада стала для нього орієнтиром під час роботи у токусацу-фільмах. У сценах амнезії він придумав гру, за якої погляд постійно залишався розфокусованим, і Хонда його за це похвалив. У сцені, де він обіймається з Юмі Сіракавою, Сіракава соромилася і не могла зіграти, тож Хонда сам обійняв Сахару, показуючи, як треба грати, і цим розрядив атмосферу.

Під час зйомок із вагонеткою послабився трос лебідки, яка її тягнула, вагонетка зійшла з рейок, і Сахара, який був у ній, зазнав травми. Проте Сахара зміг відпочити лише близько двох днів і повернувся до зйомок. Коли про це дізнався старший актор Кодзі Цурута, він, як кажуть, прийшов до акторського відділу Toho і накричав на них.

Аналіз На відміну від Ґодзілли, який у японському кіно часто прочитується як символ ядерної загрози, Родан у цьому фільмі поданий радше як біологічна істота. У фільмі детальніше підкреслено його походження, середовище існування та обставини появи, що надає історії більш «природничого» або псевдонаукового характеру.

Композиція фільму побудована на різкому контрасті між двома частинами. Перша половина зосереджена на похмурому розслідуванні смертей у шахті, тоді як друга переходить до видовищних сцен польоту Родана, військового переслідування, руйнувань і вулканічної катастрофи. Такий перехід від темних підземних просторів до відкритого неба особливо підкреслює можливості кольорового кіно.

Шахтарське середовище у фільмі також має соціальний підтекст. Райфл і Ґодзішевський пов’язують вигадану шахту з шахтою Мііке на заході Кюсю, найбільшим шахтарським комплексом Японії того часу. Вони зазначають, що вугілля було важливим чинником повоєнного економічного зростання Японії, а конфлікти між шахтарями у фільмі відображали реальні напруження між робітниками та адміністрацією. Автори наводять приклади страйку 1952 року, у якому брали участь 282 000 шахтарів, і протесту 1953 року проти звільнень на шахті Мііке, що зібрав 25 000 людей.

Автор оригінальної історії Кен Куронума був також одним із піонерів японської літератури про окультні явища. Це помітно в тому, що на початку фільму Родан сприймається не як конкретно визначений монстр, а як загадковий невпізнаний літаючий об’єкт, що нагадує мотиви післявоєнної культури НЛО.

Руйнування мосту Сайкай мало особливе значення, адже міст був збудований лише за рік до виходу фільму. Після прем’єри кількість туристів, які відвідували міст Сайкай і вулкан Асо, помітно зросла. Через це «Родан» став одним із ранніх прикладів традиції кайдзю-фільмів, у яких монстри знищують нові й упізнавані архітектурні або інфраструктурні об’єкти, водночас роблячи їх ще більш відомими.

Окремо згадується універмаг «Іватая» у Фукуоці, який руйнується під час атаки Родана. Його логотип, створений на основі трьох струменів води з фонтана, почав асоціюватися з самим Роданом, через що з’явився жарт, ніби це «універмаг, який зробив своїм знаком монстра, що його зруйнував». У цьому сенсі фільм мав також елемент своєрідної міської реклами: реальні власники будівель погоджувалися на їхнє кінематографічне руйнування, оскільки це могло зробити ці місця відомішими.

Ісіро Хонда пізніше називав «Родана» одним із найпам’ятніших кайдзю-фільмів у своїй кар’єрі. Він особливо відзначав високу якість мініатюрних спецефектів і ентузіазм команди, яка працювала над їхнім створенням.

Спецефекти Із загальної виробничої вартості у 200 мільйонів єн 120 мільйонів єн, тобто 60 %, було витрачено на спецефекти. Асистент художника Ясуюкі Іноуе згадував, що після проб і помилок у «Ґодзіллі» та «Ґодзілла знову нападає» у різних місцях почали застосовувати нові прийоми.