Педро Паскуллі (, 17 травня 1960, Санта-Фе) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Виступав, зокрема, за клуби «Архентінос Хуніорс» та «Лечче», а також національну збірну Аргентини. У складі збірної — чемпіон світу.

Клубна кар'єра Народився 17 травня 1960 року в місті Санта-Фе. Вихованець футбольної школи клубу «Колон». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1978 року в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 24 матчах чемпіонату.

Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Архентінос Хуніорс», до складу якого приєднався 1980 року. Відіграв за команду з Буенос-Айреса наступні шість сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Архентінос Хуніорс», був основним гравцем команди і одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,43 гола за гру першості. За цей час двічі виборював титул чемпіона Аргентини. Всього за клуб він провів 203 матчі і забив 87 голів.

1985 року уклав контракт з клубом «Лечче», у складі якого провів наступні сім років своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Лечче» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди, ставши улюбленцем публіки, що підтримувала гравця перекличкою «ПедроПабло-ПедроПабло». Він забив у складі команди найбільше число голів серед усіх іноземних футболістів; цей рекорд протримався до 2004 року, коли його побив Хав'єр ЧевантонIl Lecce fa festa, Chevanton la raddoppia , La Gazzetta del Mezzogiorno, 16 maggio 2004..

У 1993 році Педро повернувся на батьківщину, де недовго грав за «Ньюеллс Олд Бойз». Після цього у нього настав період відпочинку, в якому він майже півтора року не виходив на поле. У 1994 році він перейшов до японської команди «Пі-Джей-Ем Ф'ючез», де провів 1 рік, забивши 17 голів у 29 матчах другого дивізіону країни. Потім він грав за клуб італійської серії D «Казертана» та індонезійський клуб «Пеліта Джая», де і завершив ігрову кар'єру.

Виступи за збірну 1984 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1986 року у Мексиці, здобувши того року титул чемпіона світу. На самому турнірі футболіст провів дві гри, у другій з яких забив переможний м'яч у ворота збірної Уругваю, який вивів команду у чвертьфінал змагання.

Наступного року він поїхав зі збірною на домашній Кубок Америки 1987 року, проте на поле не виходив, а команда посіла 4 місце.

Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 4 роки, провів у її формі 16 матчів, забивши 4 голи.

Кар'єра тренера Розпочав тренерську кар'єру 2000 року, очоливши тренерський штаб клубу «Ентелла», після чого працював ще з двома нижчоліговими італійськими командами — «П'єтро Вернотіко» та «Вербанія».

В травні 2003 року став головним тренером збірної Уганди. В першому матчі під керівництвом аргентинця угандійці зіграли внічию 0:0 з Суданом в Кампалі. Він керував командою, незважаючи на те, що не міг говорити англійською. У червні він пропустив вирішальний раунд відбору на Кубок африканських націй 2004 року проти Руанди та Гани, оскільки його батько, якого він не бачив більше двох років, був тяжко хворим в Аргентині. В результаті у тих іграх збірна набрала лише одне очко і не вийшла на континентальну першість. У вересні він покинув країну, відмовившись від контракту на 24 000 доларів США, який його агент назвав занадто низьким, а представник також стверджував, що Паскуллі не виплатили того, що обіцяли за його роботу.

Після цього Паскуллі працював зі збірною Італії з пляжного футболу. У 2005 році Паскуллі пішов у клуб «Динамо» (Тирана), де був спочатку тренером, а потім технічним директором. З цією командою Педро виграв бронзові медалі чемпіонату Албанії 2004/05. Потім він повернувся до Італії, де працював з низкою аматорських команд.

У серпні 2013 року став тренером молодіжної команди «Лечче», якою він керував протягом сезону. З 2015 року він перебував у Єгипті як консультант у деяких футбольних школах країни.

19 січня 2017 року був призначений новим тренером «Торреса» з Серії D Сардинський досвід тривав лише два місяці, оскільки 20 березня він був звільнений.

28 січня 2019 року був прийнятий на посаду нового тренера «Вальдіано» з Еччеленци Кампанія, але з клубом він виступив невдало і вилетів до Промоціоне.

9 жовтня 2019 року був призначений менеджером «Бангор Сіті», команди з валлійського другого дивізіону. Наприкінці сезону, не зумівши підвищитись у класі, покинув команду.

19 червня 2020 року обійняв посаду технічного директора «Самбенедетте».

Статистика виступів

Статистика клубних виступів СезонКомандаЧемпіонатНаціональний кубокКонтинентальні кубкиІнші змаганняУсьогоЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівЛігаІгорГолівІгорГолів 1978 «Колон» ПД 2 0 - - - - - - - - - 2 0 1979 ПД 3 0 - - - - - - - - - 3 0 1980 ПД 19 6 - - - - - - - - - 19 6Усього за «Колон» 24 6 - - - - - - 24 6 черв. 1980 «Архентінос Хуніорс» ПД 15 8 - - - - - - - - - 15 8 1981 ПД 36 5 - - - - - - - - - 36 5 1982 ПД 49 21 - - - - - - - - - 49 21 1983 ПД 48 15 - - - - - - - - - 48 15 1984 ПД 45 30 - - - - - - - - - 45 30 1985 ПД 10 8 - - - - - - - - - 10 8Усього за «Архентінос Хуніорс» 203 87 - - - - - - 203 87 1985–86 «Лечче» A 23 6 КІ 5 2 - - - - - - 28 8 1986–87 B (ІІ) 34 9 КІ ? ? - - - - - - 34 9 1987–88 B (ІІ) 36 12 КІ ? ? - - - - - - 36 12 1988–89 A 30 7 КІ 8 2 - - - - - - 38 9 1989–90 A 33 9 КІ ? ? - - - - - - 33 9 1990–91 A 33 7 КІ ? ? - - - - - - 33 7 1991–92 B (ІІ) 25 3 КІ ? ? - - - - - - 25 3Усього за «Лечче» 214 53 13+ 4+ - - - - 227+ 57+ 1993 «Ньюеллс Олд Бойз» ПД 5 0 - - - - - - - - 5 0 1994 «Пі-Джей-Ем Ф'ючез» ЯФЛ (ІІ) 29 17 - - - - - - - 29 17 1995–96 «Казертана» D (V) 17 4 - - - - - - - - 17 4Усього за кар'єру 492 167 13+ 4+ - - - - 505+ 171+

Статистика виступів за збірну

Титули і досягнення

Командні Чемпіон Аргентини (2): «Архентінос Хуніорс»: Метрополітано 1984, Насьйональ 1985 Чемпіон світу (1): Аргентина: 1986

Індивідуальні Найкращий бомбардир чемпіонату Аргентини: Насьйональ 1984 (10 голів)

Особисте життя Паскуллі має італійське походження: його бабуся і дідусь по батьківській лінії походили із італійського міста Бітонто. Відповідно і прізвище гравця читається на італійський манер Паскуллі, хоча і деяких джерелах можна зустріти помилковий іспаномовний варіант Паскульї.

Примітки

Посилання