Людмила Йосипівна Макарова ( 20 жовтня 1921, Петроград — 30 травня 2014, Санкт-Петербург) — радянська і російська акторка театру і кіно. Народна артистка СРСР (1977).

Біографія Людмила Макарова народилася 1921 року в Петрограді (нині Санкт-Петербург).

У дитинстві мріяла стати балериною, але хвороба ніг виключила балет, його замінив драматичний гурток при Будинку вчителя. У 1938 році вступила до студії при Ленінградському Великому драматичному театрі імені Г. О. Товстоногова (БДТ). Тоді ж була прийнята до допоміжного складу театру і дебютувала на сцені в епізодичній ролі Хлопчаки у виставі «Кубанці» за п'єсою В. М. Ротко, поставленій Борисом Бабочкіним.

У 1941 році закінчила студію і була прийнята до трупи БДТ. Встигла зіграти Аню в чеховському «Вишневому саду» (у постановці Павла Гайдебурова), у травні одружилася з молодим актором БДТ Юхимом Копеляном, але почалася німецько-радянська війна й розлучила її з театром та з чоловіком: Великий драматичний театр був евакуйований до Кірова, а чоловік пішов добровольцем до народного ополчення. Сама вона залишилася в Ленінграді. З 1941 року і до закінчення війни служила в Театрі Балтійського флоту. Спочатку, за спогадами акторки, це були бригади, які виступали в портах (куди їх доставляли на човнах), на кораблях, одного разу навіть на підводному човні, потім поставили спектакль «Біля стін Ленінграда», який грали в блокадному місті, у БК «Виборзький». Пізніше, після прориву блокади, театр на багатьох фронтах піднімав настрій бійцям комедіями Олександра Островського «Не все коту масляна» і «Свої люди — поквитаємось».

У 1945 році повернулася до Великиого драматичного театру (нині Великий драматичний театр імені Г. О. Товстоногова), де служила до кінця свого життя.

Сценічну кар'єру починала в ті часи, коли не тільки БДТ, але весь радянський театр переживав кризу і втрачав глядачів. Вона починала як лірична героїня, при цьому менше всього переконувала критиків саме в ліричних сценах. Всупереч нав'язаному режисерами амплуа прагнула стати характерною акторкою. «В образах, створених нею, — писала Т. Забозлаєва, — інколи проскакувало щось більш конкретне, ніж тільки юна безпосередність почуттів. Граючи поверхневі ролі дівчаток з повоєнних комедій або казкових героїнь, вона прагнула зробити ці образи „впізнаваними“, знайти в них життєво достовірне».

Брала участь у дублюванні іноземних фільмів.

Член КПРС з 1953 року.

Померла в Санкт-Петербурзі 30 травня 2014 року. Прощання з акторкою відбулося 3 червня 2014 року в БДТ ім. Г. О. Товстоногова. Похована на Літераторських містках Волковського кладовища.

Нагороди та звання

Заслужена артистка Російської РФСР (1957)Театральная Энциклопедия.. Народна артистка РРФСР (1963) Народна артистка СРСР (1977) Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня (2002) Орден Пошани (2011) Орден Вітчизняної війни II ступеня (1985) Медаль «За оборону Ленінграда» (1945) Медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1946) Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «Двадцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «Тридцять років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» (1975) Медаль «Сорок років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль «65 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» Медаль Жукова Медаль «Ветеран праці» Медаль «На відзначення 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» Медаль «В пам'ять 250-річчя Ленінграда» (1957) Медаль «В пам'ять 300-річчя Санкт-Петербурга» (2003) Медаль «300 років Російському флоту» Театральна премія Санкт-Петербурга «Золотий софіт» — спеціальна премія «За творче довголіття та унікальний внесок у театральну культуру» (1999) Театральна премія «Золота маска» в номінації «За честь і гідність» (2006) Знак народної вдячності «Созидатель Петербурга» (2001).

Родина

Чоловік — Юхим Захарович Копелян (1912—1975), актор театру і кіно, Народний артист СРСР(1973). Син — Кирило Юхимович Копелян (1948—2005), актор, закінчив ЛДІСМ у 1972 році, грав у ленінградському Театрі драми і комедії на Ливарному.

Творчість

Ролі в театрі

 — «Кубанці» В. М. Ротко; режисер Борис Бабочкін — Хлопчик  — «Бікин впадає в Уссурі» Михайла Чумандріна; постановка А. В. Мелузова — Холопка  — «Вовк» Леоніда Леонова; режисери Б. А. Бабочкін і Павла Вейсбрьома — Подруга  — «Вишневий сад» Антона Чехова; постановка Павла Гайдебурова — Аня  — «Стакан води» Е. Скриба — Ебігейл  — «Неспокійна старість» Леоніда Рахманова; постановка A. M. Жукова — Студентка  — «Створення світу» Миколи Погодіна; режисер І. ​​С. Зонне — Сімочка  — «Закон зимівлі» Бориса Горбатова; режисер Володимир Кожичі — Ксенія, прибиральниця  — «Велика любов» (Мужність) Георгія Березко; постановка Рафаїла Сусловича — Рижова  — «Російське питання» Костянтина Симонова; постановка Захара Аграненка — Міс Бридж  — «В одному місті» А. В. Софронова; постановка Є. К. Лепковської — Клавдія Бурмина  — «Дачники» Максима Горького; постановка Б. А. Бабочкіна (відновлення) — Дівчина в блакитному , Соня  — «У вікнах горить світло» Л. Д. Аграновича; постановка Н. С. Рашевської — Зіна  — «Сніжок» Валентини Любимової; постановка І. С. Городецького — Анжела  — «Слуга двох панів» К. Гольдоні; постановка А. В. Соколова — Клариче 1949 — «Дівчина з глечиком» Л. де Веги; режисер А. В. Соколов — Леонора  — «Таємна війна» В. С. Михайлова, Л. С. Самойлова; режисер P. P. Суслович — Груша Вєткіна  — «Розлом» Б. А. Лавреньова; постановка А. В. Соколова та І. С. Зонне — Ксенія  — «Темної осінньої ночі» Ю. П. Германа; постановка С. М. Селектора — Ерна  — «Сади» Є. Д. Люфанова; постановка А. В. Соколова та Ю. З. Копеляна — Поля  — «Снігуронька» О. М. Островського; постановка І. С. Єфремова — Снігуронька  — «Пролог» А. Штейна; постановка А. В. Соколова — Катя  — «Вихори ворожі» М. Ф. Погодіна  — «Сувора дівчина» С. Й. Альошина; постановка Ольги Казіки, Григорія Нікуліна — Тоня Кулікова  — «Злочин Ентоні Грехема» Д. Гордона, режисер Г. Г. Нікулін, керівник постановки Г. А. Товстоногов — Рен  — «Обрив» за І. О. Гончаровим, режисер Н. С. Рашевська — Улінька  — «Шостий поверх» А. Жері, постановка Г. О. Товстоногова, режисер М. В. Сулимов — Жермен  — «Коли цвіте акація» Миколи Віннікова, постановка Г. О. Товстоногова, режисер І. П. Владимиров — Ведуча / Раїса Ковригіна  — «Метелиця» В. Ф. Панової — Валя  — «Така любов» П. Когоута, режисер М. В. Сулимов — Ліда Матісова  — «Дали безмежні» М. Є. Вірти, постановка І. П. Владимирова, Р. А. Сироти — Настя  — «Варвари» М. Горького; режисер Г. О. Товстоногов — Катя  — «П'ять вечорів» О. М. Володіна; режисер Г. О. Товстоногов — Катя  — «Варвари» М. Горького; режисер Г. О. Товстоногов — Катя  — «П'ять вечорів» О. М. Володіна; режисер Г. О. Товстоногов — Катя  — «Іркутська історія» О. М. Арбузова; режисер Г. О. Товстоногов — Лариса  — «Вірю в тебе» В. М. Коростильова, постановка Р. А. Сироти — Ірина  — «Океан» О. П. Штейна — Анечка  — «Горе від розуму» О. С. Грибоєдова; режисер Г. О. Товстоногов — Ліза  — «Варвари» М. Горького; режисер Г. О. Товстоногов — Веселкіна (введення)  — «Палата» С. Й. Альошина. постановка Г. О. Товстоногова і Є. О. Лебедєва — Веселкіна (введення)  — «Три сестри» А. П. Чехова; режисер Г. О. Товстоногов — Наташа  — «Римська комедія» Л. Г. Зоріна; режисер Г. О. Товстоногов — Мессалина  — «Міщани» М. Горького; режисер Г. О. Товстоногов — Олена  — "Правду! Нічого, крім правди … "Д. Н. Аля; режисер Г. О. Товстоногов — Бессі Бітті  — «Традиційний збір» В. С. Розова — Ольга Носова  — «Два театри» Е. Шанявського; режисер Е. Аксер — Лаура 1969 — «Король Генріх IV» В. Шекспіра, постановка і оформлення Г. А. Товстоногова  — «Тоот, інші і майор» І. Еркенова; режисер Г. А. Товстоногов — Гізі  — «Ревізор» М. В. Гоголя; режисер Г. О. Товстоногов — Анна Андріївна  — «Ханума» О. А. Цагарелі; режисер Г. О. Товстоногов — Ханума  — «У добрий час» В. С. Розова; режисер Г. І. Селянин — Анастасія Єфремівна Аверіна  — «Кишки-мишки» І. Еркенова; режисер Ю. Ю. Аксьонов — Гіза  — «Дачники» М. Горького; режисер Г. О. Товстоногов — Марія Львівна  — «Вплив гамма-променів на ріст блідо-жовтих нагідок» П. Зіндель — Беатріс  — «Наше містечко» Т. Вайлдера — місіс Вебб  — «Остров'янин» О. А. Яковлєва, постановка Г. С. Єгорова — Марія Павлівна 1982 — «Дядя Ваня» А. П. Чехова, постановка Г. О. Товстоногова — Войницька  — «Кафедра» В. В. Врублевської, постановка М. Ю. Резніковича — Євграфова  — «Скорботні родичі» Б. Нушича, постановка С. Жигонне — Сімка  — «На всякого мудреця досить простоти» О. М. Островського; режисер Г. О. Товстоногов — Клеопатра Львівна Мамаєва  — «Я побудував будинок» B. В. Павлова, постановка С. І. Яшина — Мати  — «За чим підеш, то й знайдеш» («Одруження Бальзамінова») О. М. Островського — Бальзамінова  — «Полювання на відьом» за п'єсою А. Міллера «Салемські чаклунки» — Ребекка Нерс  — «Дворянське гніздо» за І. С. Тургенєвим — Марія Дмитрівна Калитина  — «Міщанин-шляхтич» Ж. — Б. Мольєра  — «Кадриль» В. П. Гуркіна — Валя  — «Брехня на довгих ногах» Е. де Філіппо — Христина  — «Дорога Памела» Дж. Патрика — Памела Кронкі «Яблунева гілка» В. А. Добровольський, Я. В. Смоляка — Майя Стрєлкова «Коли ламаються списи» М. Ф. Погодіна — Ліда «Половчанські сади» Леонов Леонід Максимович — Маша «Викрито чудотворець» Г. Філдінга — Ізабелла

Фільмографія

 — Любов Ярова (фільм-спектакль) — дівчина-військова  — Слуга двох панів (фільм-спектакль) — Клариче, дочка Панталоне  — Два капітани — подруга Каті  — Дівчинка і крокодил — мати Миті  — Медовий місяць — випускниця медінституту  — Вулиця сповнена несподіванок — мама «Козлика»  — Степан Кольчугін — Нюшка  — Тамбу-Ламбу (короткометражний) — лікар (немає в титрах)  — Батьки і діти — Кукшина  — Нічому поганому не вчили (короткометражний) — мама  — Достігаєв та інші (фільм-спектакль) — Жанна  — Повість про молодят — Катя, реєстраторка в пологовому будинку  — Тато або мама? (Короткометражний) — мама  — Мертві душі (фільм-спектакль) — Софія Іванівна, просто приємна дама  — Міст перейти не можна — жінка в готелі  — Дві неділі — Валентина Іванівна Кошелева, касирка в ощадкасі Радіозаводська  — Рембрандт (фільм-спектакль) — Гендрік, служниця Рембрандта  — Ніс (фільм-спектакль)  — Доктор Стокман (фільм-спектакль)  — Гуморески Валентина Катаєва (фільм-спектакль) (новела «Перлина») — рибка Кароліна / медуза  — Правду! Нічого, крім правди! (Фільм-спектакль) — Бессі Бітті, свідок  — Міщани (фільм-спектакль) — Олена Миколаївна Кривцова  — 31-й відділ (фільм-спектакль) — колишній головний редактор  — Ревізор. Сцени з вистави (фільм-спектакль) — Ганна Андріївна, дружина городничого  — В добрий час (фільм-спектакль) — Анастасія Єфремівна Аверіна  — Хроніка однієї репетиції (фільм-спектакль) — Анна Андріївна  — Ще не вечір — медсестра в реєстратурі пологового будинку  — Повторний шлюб — Марія Аркадіївна Тарасова  — Розповідь про просту річ — Соковніна  — Юлія Вревська — епізод  — Ханума — Ханума  — Атланти і каріатиди — Поліна Шугачова, багатодітна мати  — Там, за сімома горами  — Шкура віслюка — мадам Бурабо, отаманша  — Карамболіна-карамболетта — «Карамболіна», старіюча костюмерка  — Семен Дежньов — епізод  — Серед тисячі доріг — Євгенія Павлівна Бєльська-Лукова, акторка театру музкомедії  — Маріца — мама Зупана  — Таємниця Снігової королеви — отаманша  — БДТ тридцять років потому (фільм-спектакль) — дружина городничого / Ханума / Клеопатра Львівна Мамаєва "  — Кішки-мишки (фільм-спектакль) — Гіза

Озвучення

 — Моя помилка (фільм-спектакль) — Кулійпа (роль С. Токтобекової)  — Відстебніть ремені

Участь у фільмах