Георгій Олексійович Титов (, селище Парахіно, тепер у складі міста Окуловки Новгородської області, Російська Федерація — , місто Москва) — радянський діяч, 1-й заступник голови Держплану СРСР. Член ЦК КПРС у 1976—1980 роках. Депутат Верховної ради СРСР 9—10-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (28.04.1963).
Біографія Народився в селянській родині. Закінчив дев'ять класів школи.
У 1925—1929 роках — лаборант, рольник, змінний майстер рольного цеху Окуловської паперової фабрики.
У 1929 році вступив на навчання до Ленінградського політехнічного інституту, через 2 роки перевівся в Ленінградський електротехнічний інститут, який закінчив у 1934 році.
У 1932—1943 роках — начальник майстерні, начальник цеху, начальник виробництва, головний технолог, головний інженер Ленінградського заводу «Електроприлад». Брав участь у створенні систем управління артилерійським вогнем.
Член ВКП(б) з 1940 року.
У 1943—1951 роках — головний інженер Ленінградського заводу № 706 Наркомату (Міністерства) суднобудівної промисловості СРСР; начальник Головного управління Міністерства суднобудівної промисловості СРСР.
У 1951—1955 роках — член колегії, заступник начальника Головного управління при Раді міністрів СРСР.
У 1955—1957 роках — 1-й заступник голови комітету Ради міністрів СРСР із ракетного і реактивного озброєння.
У 1957—1974 роках — 1-й заступник голови Комісії Президії Ради міністрів СРСР з військово-промислових питань (Комісії Вищої ради народного господарства СРСР з військово-промислових питань).
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1963 року за великі заслуги в справі створення і виробництва нових типів ракетного озброєння, а також атомних підводних човнів і надводних кораблів, оснащених цією зброєю, і переозброєння кораблів Військово-морського флоту Титову Георгію Олексійовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».
У серпні 1974 — 19 жовтня 1980 року — 1-й заступник голови Держплану СРСР, керівник оборонно-промислового комплексу Держплану СРСР.
Помер 19 жовтня 1980 року. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.
Нагороди і звання Герой Соціалістичної Праці (28.04.1963) шість орденів Леніна (6.03.1945, 25.07.1958, 28.04.1963, 20.04.1965, 7.02.1969, 7.02.1979) орден Жовтневої Революції (17.02.1975) два ордени Трудового Червоного Прапора (10.04.1944, 27.03.1953) орден «Знак Пошани» (17.06.1942) медалі Сталінська премія (1946) — за розробку конструкції малогабаритного гірокомпасу
Примітки
Джерела Титов Георгий Алексеевич