Богдан Семенович Сапіга (до 1450 — після 1512) — писар великий литовський (1471—1488), окольничий смоленський, державець мценський та любецький (1494—1500), намісник високодворський (1503—1512), перебував на дипломатичній службі, засновник ружансько-черейської гілки роду Сапігів.
Біографія Старший син Семена Сапіги, засновник лінії ружансько-черейської роду Сапіг.
Через шлюб у 1475 році з княгинею Федорою Бабич-Друцькою-Соколінською він отримав маєтки Черея, Біла, Тухачова, Лемниця, Сар'я, Грезан, а також право опіки над Черейським монастирем із селом Клубинічі. Одруження позитивно вплинуло на його службову кар'єру. Його дружина по материній лінії була споріднена з Ольгердовичами, а свекруха — княгиня Марія Друцька-Соколінська з роду Чарейських була племінницею впливового смоленського єпископа МисаїлаСемянчук Г. М. Чарлёна — двор Сапегаў над Нёманам у XVI—XVII стст. // Магнацкі двор і сацыяльнае ўзаемадзеянне (XV—XVIII стст.): зборнік навуковых прац / Установа "Музей «Замкавы комплекс „Мір“»"; пад рэд. А. М. Янушкевіча. — Мінск: Медысонт, 2014 .- С. 372—394. — С. 375. На кар'єру Богдана добре вплинули діяльність його брата Івашка (засновника лінії Сапігів Кодена).
Богдан Семенович також придбав за власні гроші багато маєтностей, а в обмін з братом Іваном він отримав Єльню, утворюючи основу латифундії Сапігів.
Служив на дипломатичній службі. Брав участь у посольствах до Москви (1504, 1507), де в 1507 році був затриманий та ув'язнений (1507—1508) як заручник сім'ї Михайла Глинського.
Сім'я Він був одружений з княгинею Федорою Друцькою-Сокілінською і мав трьох синів — Івана, Януша та Федора, а також двох доньок — Богдану та Анну.
Примітки
Література
Сапега // Енциклопедія історії Білорусі, т. 6. — Мінськ, 2001. С. 222—228. Насевич В. У складі Великого князівства Литовського // Пам'ять: Істор.-док. літопис Крупського району. — Мн., 1999. — С. 70–73.