Агафа́нгел (в миру Са́ввін Олексі́й Миха́йлович; 2 вересня 1938, с. Бурдіно, Тербунський район, Липецька область, Російська РФСР, СРСР) — український релігійний та політичний діяч російського походження. Архієрей УПЦ (МП) з 1975, митрополит Одеський та Ізмаїльський. З 1992 року — постійний член синоду УПЦ (МП). З 2009 — член Міжсоборної присутності РПЦ. Народний депутат України 1-го скликання. З 2006 депутат Одеської обласної ради від Партії регіонів. Третій за старшинством в єпископаті УПЦ (МП)після митрополитів Платона та Іринея, вважається лідером її «проросійського крила».

У 1995—2008 — голова Навчального комітету при синоді РПЦвУ. За даними OSINT-розслідування групи Molfar є громадянином Росії.

Відомий своїми українофобськими поглядами та антидержавною проросійською діяльністю..

Є противником проголошення автокефалії ПЦУ. 1992 року був одним з основних противників митрополита Філарета і одним з основних прибічників збереження єдності з Московським патріархатомКраткая хроника событий раскола. Україна православна. Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату) . У 2012 поруч з іншими впливовими членами Синоду запідозрений світськими ЗМІ у спробі перебрати владу в УПЦ (МП) в свої руки, користуючись тяжкою хворобою її предстоятеляКонфлікт в УПЦ не дає спокою світським ЗМІ. Марина Довженко, Релігійно-інформаційна служба України (РІСУ).

Життєпис Народився 2 вересня 1938 в селі Бурдино Тербунського району Липецької області (нині Росія) в багатодітній селянській родині.

З 1942 по 1947 разом з сім'єю був евакуйований у місто Ояш в Новосибірській області.

У 1956 закінчив середню школу в рідному селі.

У 1958—1960 навчався у Київській духовній семінарії, у 1960—1962 — в Одеській духовній семінарії. У 1962 році вступив до Московської духовної академії, яку закінчив у 1966 році зі ступенем кандидата богослов'я за наукову роботу «Ідея спокути у давніх язичницьких народів і в старозавітній релігії».

2 квітня 1965 прийняв чернецтво з ім'ям Агафангел і був зарахований до числа братії Троїце-Сергієвої лаври. 18 квітня 1965 висвячений у сан ієродиякона, а 22 квітня — у сан ієромонаха. 7 квітня 1967 року зведений у сан ігумена, 1 червня — у сан архімандрита.

З 1966 працював старшим помічником інспектора і викладав в Одеській духовній семінарії. З 1967 по 1975 був її ректором.

У липні 1969 був членом делегації Російської православної церкви на конференції представників всіх релігій СРСР за співпрацю і мир між народами. У вересні того ж року брав участь в співбесідах богословів РПЦ і Євангелістської церкви ФРН.

Рішенням Синоду РПЦ від 11 листопада 1975 призначений єпископом Вінницьким і Брацлавським, керівником Вінницької та Хмельницької єпархій. 16 листопада митрополитами Київським і Галицьким Філаретом, Херсонським і Одеським Сергієм, архієпископом Уманським Макарієм і єпископом Переяслав-Хмельницьким Варлаамом висвячений на єпископа Вінницького і Брацлавського.

7 вересня 1981 зведений у сан архієпископа, 10 березня 1989 року — в сан митрополита.

У 1990 звільнений від управління Хмельницькою єпархією.

У 1990 Вінницьким обласним відділенням Радянського фонду культури висунутий кандидатом в народні депутати України. Брав участь у виборах у Староміському виборчому окрузі Вінниці, де обраний серед шести претендентів у другому турі, набравши 57,18 % голосів. 15 травня 1990 став народним депутатом України 1-го скликання. В парламенті був членом Комісії з питань відродження та соціального розвитку селаСаввін Олексій Михайлович. Верховна Рада України.

Рішенням Священного Синоду УПЦ МП від 7 серпня 1991 року призначений митрополитом Івано-Франківським і Коломийським, керівником Івано-Франківської єпархії УПЦ МП. Митрополит Агафангел відмовився їхати в Івано-Франківськ, тому подав прохання почислити його на спокій, яке було задоволено Синодом 7 вересня 1991 року.

Після Архієрейського собору РПЦ, який відмовився надавати УПЦ МП автокефалію, допоки її очолює митрополит Філарет (Денисенко), 30 квітня 1992 року, у Житомирі, митрополит Агафангел очолив Зібрання представників духовенства, монастирів, братств і вірян, яке висловило недовіру митрополиту Київському Філарету, назвало його клятвопорушником і оголосило про необхідність скликання Архієрейського собору УПЦ МП, який би прийняв відставку Філарета і вибрав нового предстоятеля.

Невдовзі після цього повернувся на посаду керівника Вінницької єпархії, митрополита Вінницького і Брацлавського, попри те, що відповідного рішення синоду РПЦвУ не було.

Після остаточного розколу УПЦ МП і обрання Володимира (Сабодана) митрополитом Київським, рішенням синоду РПЦвУ від 20 червня 1992 року Агафангел призначений митрополитом Одеським та Ізмаїльським, керівником Одеської єпархії УПЦ МП, частина вірних якої була невдоволена проукраїнською політикою попереднього архієпископа Лазара. Тоді ж Саввіна призначили постійним членом Синоду.

У 1993—1998 митрополит був ректором Одеської духовної семінарії. З 27 серпня 1995 по 8 травня 2008 був головою Навчального комітету при Священному Синоді УПЦ МП.

Політична діяльність та інтриги Незважаючи на те, що церква не має права втручатися у політичні справи, Агафангел благословив діяльність радикальної проросійської громадської організації «Единое Отечество», створеної Валерієм Кауровим у 2001«Не нам, но имени Твоему, Господи …» Офіційний сайт громадської організації «Единое Отечество» . Згодом, у 2007, вона була засуджена Архієрейським Собором УПЦ.

У 2004, під час Помаранчевої революції, підтримував Віктора Януковича. На мітингу 23 листопада в Одесі він заявивРечь Высокопреосвященнейшего Агафангела, митрополита Одесского и Измаильского, произнесенная на многотысячном митинге в защиту мира, спокойствия и преодоления смуты на Украине 23 ноября 2004 года в г. Одессе на Куликовом поле :

У 2006 та 2010 митрополит Агафангел очолював список Партії Регіонів на виборах в Одеську обласну раду, двічі стававши її депутатомАрхиерей Московского патриархата возглавил список по выборам в Одесский облсовет от Партии регионов .

27 липня 2009 призначений членом Міжсоборної присутності Російської православної церквиСостав Межсоборного присутствия Русской Православной Церкви .

Під час хвороби митрополита Київського Володимира (Сабодана) головував на засіданнях Священного Синоду УПЦ 23 грудня 2011, 26 січня та 21 лютого 2012 року як найстарший за хіротонією постійний його член після предстоятеля. Через те, що на цих засіданнях архієпископа Переяслав-Хмельницького Олександра (Драбинка), секретаря і «праву руку» митрополита Володимира, було звільнено з кількох найвпливовіших в УПЦ посад, ЗМІ та незалежні оглядачі звинуватили групу постійних членів Синоду в складі митрополитів Вишгородського Павла (Лебедя) та Донецького Іларіона (Шукала) на чолі з Агафангелом у спробі усунути від практичного управління церквою її предстоятеля, взяти владу в свої руки і ліквідувати самостійність УПЦ. Через хворобу предстоятеля Агафангел також очолив у 2011 році традиційний подячний молебень на Володимирській гірці за участі найвищих високопосадовців країниКИЇВ. На Володимирській гірці біля пам'ятника святому рівноапостольному князю Володимиру відбувся традиційний Подячний молебень. Офіційний сайт Української православної церкви (Московського патріархату).

У жовтні 2020 року заборонив у служінні священника Одеської єпархії Віктора Кочмара за участь у місцевих виборах як кандидата ОТГ.

Одеська єпархія за керівництва Агафангела Під час перебування митрополита Агафангела на Одеській кафедрі в єпархії відкрито 7 нових монастирів: Пантелеймонівський, Іллінський, Іверський, Костянтино-Єленівський та Миколаївський чоловічі, Михайлівський і Спасо-Преображенський жіночі. В єпархії відкрито більш як 300 церков, відновлено Спасо-Преображенський кафедральний собор. Єпархіальному управлінню було повернуто споруду Андріївського Афонського подвір'я в ОдесіАгафангел, митрополит Одесский и Измаильский (Саввин Алексей Михайлович). Офіційний сайт Московського патріархату .

У 1995—1997 за поданням митрополита Агафангела Священний Синод УПЦ канонізував преподобних Кукшу Одеського, Гавриїла Афонського, праведного Іону Одеського, архієпископа Інокентія (Борисова), священномученика Анатолія (Грисюка).

Одеська єпархія, очолювана Агафангелом, — одна з небагатьох в УПЦ (МП), яка тривалий час не була поділена з часу здобуття Україною незалежності.

Стараннями митрополита Агафангела на Одеську область не була розповсюджена діяльність Бесарабської митрополії Румунської православної церкви, яка заявляє про свої права на канонічну юрисдикцію над регіоном.

У травні 2015 року СБУ провела обшук в одеському місці відпочинку, де відзначав 25-річчя працівник Одеської єпархії УПЦ (МП) Дмитро П., журналіст одеського телеканалу, помічник одного з народних депутатів. На вечірку він запросив колег з єпархії: семінаристів Одеської, Київської духовної академії і семінарії (УПЦ МП) і священнослужителів УПЦ (МП). Гості подарували торт із зображенням герба і прапора терористичної організації «ДНР», а також прапора Росії. Чоловік запросив на свято десяток повій, переселенок із окупованого Донбасу. Під час обшуку співробітники СБУ вилучили у одного з гостей пістолет і патрони калібру 5,45.

Погляди Саввіна звинувачують у проросійських і шовіністичних поглядах:. Львівський релігійний публіцист, спеціаліст з релігійної соціології Андрій Юраш писав:

Протодиякон РПЦ Андрій Кураєв звинувачував Агафангела в гомосексуальній орієнтації.

Агафангел є прихильником концепції «Москва — Третій Рим»ДОКЛАД Высокопреосвященнейшего Агафангела, Митрополита Одесского и Измаильского на VIII Всемирном русском народном соборе, посвященном теме «Россия и православный мир», Москва, 3-4 февраля 2004 г. і запропонованого патріархом Московським Кирилом концепту «Русский мир»Проблемы Православия на постсоветском пространстве .

Є категоричним противником інтеграції України в Європейський Союз та НАТОНАТО — враг православной цивилизации . Митрополит є противником глобалізації та екуменізму, вважаючи, що їм потрібно протистояти за допомогою чистоти віри і збереження традицій: юліанського календаря, постів і церковнослов'янської мови.

Владика Агафангел є також категоричним противником проголошення канонічної автокефалії Української православної церкви«Мы готовы пройти этот путь до конца» :

Водночас, митрополит вважає, що подолання розколу в українському православ'ї можливе лише через покаяння «розкольників»:

Агафангел відомий своєю непримиренністю до опонентів. Йому належать слова про те, що «Львів — це наша Чечня»Греко-католикам жаль, що Янукович молиться за Україну лише з Агафангелом . Інформагенція УНІАН. Певного розголосу набула реакція керівництва Одеської єпархії на статтю в газеті «Сегодня»Ритуальные гонорары одесских храмов // Сегодня. — 2009. — 27.09. про прейскурант церковних послуг. Як повідомив офіційний сайт єпархії, головним редактором якої є митрополит, «відтепер у Свято-Успенському Патріаршому Одеському, Свято-Пантелеймонівському, Свято-Іллінському і Свято-Іверському чоловічих монастирях будуть молитися про те, щоб Господь напоумив, скорботами та хворобами озлоблених, збожеволілих наклепників на Христа і Його Святу Церкву», тобто журналісток газетиАрхів сторінки http://www.pravoslav.odessa.net/?id=299&pages=7&group=0&num_page=0 Отобрать все — и поделить. Сайт «Православна Одеса».

Під час Інциденту у Керченській протоці звернувся до патріарха Кирила із проханням звільнити моряків: «Шанобливо звертаюся до Вас з проханням …звернутися до керівництва Російської Федерації і всім здатним вплинути на рішення цього питання, з клопотанням про швидке повернення затриманих українських моряків на Батьківщину».

У 2021, даючи інтерв'ю проросійському ЗМІ Вести, заявив, що Бог «не пробачить» і «покарає» захисників Одеси, котрі захистили її в 2014 році.

31 жовтня 2024 року був серед архієреїв УПЦ МП, що засудили зміну Російською православною церквою керівника Донецької єпархії УПЦ МП на росіянина.

Нагороди