Маріо Еміліо Соффі́чі (; 14 травня 1900, Флоренція — 10 травня 1977, Буенос-Айрес) — аргентинський кінорежисер і кіноактор італійського походження.
Біогнафія Народився 14 травня 1900 у місті Флоренції (Королівство Італія). 1909 року його сім'я емігрувала до Аргентини.
Працював в театрі. У кіно з 1931 року. Як режисер дебютував 1935 року. У 1940—1945 роках ставив в основному комерційні фільми. На початку 1950-х років разом з Лукасом Демаре та іншими режисерами організував виробничо-прокатну фірму «Сінематографіко Сінко», яка зіграла велику роль в появі плеяди нових постановників (Л. С. Амадорі, Т. Демічельї, Л. Флейдер та інші).
Помер в Буенос-Айресі 10 травня 1977 року.
Творчість 1931 року знявся в фільмі «Красуні Буенос-Айреса». Грав в картинах А. Феррейри. У 1935 році поставив перший фільм «Душа кар'єриста». Кращі фільми: «Північний вітер» (1937); «Кадети Сан-Мартільйо» (1937); «111-й кілометр» (1938) і «Бранці землі» (за розповідями Орасіо Кироги, 1939); «Старий доктор» (1938); «Безславні герої» (1939); «Старий лікар» (1939); «Троє з річки» (1943); «Ревнощі» (1946, по «Крейцеровій сонаті» Льва Толстого); «Вогняна земля» (1948); «Дивна пригода з людиною і звіром» (1950); «Човен без рибалки» (1950); «Небажана» (1951); «Заміжні жінки» (1953); «Жінка з моря» (1953, по Г. Ібсену) «Сірий квартал» (1954); «Росаура о 10 годині» (1957, по М. Денєві, премія Національного інституту кінематографії); «Власність» (1961); «Глядачі і циркові артисти» (1969).
Примітки
Література Латинська Америка: Енциклопедичний довідник (в 2-х томах). Видавництво «Советская энциклопедия». Москва. 1982. Том 2. сторінки 455—456. ;