Вальтер Гарцер (; 29 вересня 1912, Штутгарт — 29 травня 1982, Штутгарт) — німецький офіцер, оберфюрер СС. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Біографія У листопаді 1930 року вступив в НСДАП (квиток № 477 371) і СА, 1 листопада 1931 року — в СС (посвідчення № 23 101). Освіту здобув в юнкерському училищі СС в Бад-Тельці. З серпня 1933 по березень 1934 року проходив військову службу в піхоті. В травні-листопаді 1936 року служив в Головному управлінні СД. З 9 листопада 1934 року — командир взводу, з 1 квітня 1939 року — роти штандарту СС «Дойчланд». Учасник Польської кампанії. З 1 листопада 1939 року — інструктор з тактики юнкерського училища СС в Брауншвейгу, з 12 березня 1941 року — унтер-офіцерського училища СС в Радольфцеллі. 12 червня 1941 року переведений в діючу армію і призначений командиром 2-го батальйону 4-го піхотного полку СС. З 11 липня 1942 року — в штабі 57-го танкового корпусу. З 22 лютого 1943 року — старший ад'ютант штабу 10-ї моторизованої дивізії СС «Фрундсберг». З квітня 1943 року — начальник оперативного відділу 9-ї моторизованої дивізії СС «Гогенштауфен». У вересні 1944 року під командуванням Гарцера була сформована бойова група, яка вела запеклі бої проти англо-американських військ в районі Арнхема. З жовтня 1944 року — начальник штабу 5-го гірськострілецького корпусу СС. 28 листопада 1944 року призначений командиром 4-ї поліцейської моторизованої дивізії СС, залишався на цій посаді до кінця війни (тільки в березні 1945 року його недовго заміщав штандартенфюрер СС Фріц Гехлер). Після закінчення війни брав активну участь в діяльності ХІАГ (організації колишніх військовослужбовців військ СС), займався історією військ СС.

Сім'я 21 грудня 1941 року одружився в Кракау з Гізелою Гергардт (1918–2002). В шлюбі народилась дочка Бригітта.

Звання

Анвертер СС (1 листопада 1931) Манн СС (22 лютого 1932) Єфрейтор (1933/34) Роттенфюрер СС (25 серпня 1933) Унтершарфюрер СС (10 грудня 1933) Шарфюрер СС (1 липня 1934) Обершарфюрер СС (23 грудня 1934) Юнкер СС (25 квітня 1936) Унтерштурмфюрер СС (5 травня 1936) Унтершарфюрер СС (4 листопада 1936) Унтерштурмфюрер СС (29 вересня 1937) Оберштурмфюрер СС (30 січня 1939) Гауптштурмфюрер СС (16 травня 1940) Штурмбаннфюрер СС (20 квітня 1943) Оберштурмбаннфюрер СС (30 січня 1944) Штандартенфюрер СС (30 листопада 1944) Оберфюрер СС (20 квітня 1945)

Нагороди

Почесна шпага рейхсфюрера СС Кільце «Мертва голова» Німецький кінний знак в золоті Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град» Медаль «За вислугу років у СС» 4-го, 3-го і 2-го ступеня (12 років) Медаль «За вислугу років у НСДАП» в бронзі (10 років) Залізний хрест 2-го класу (29 вересня 1939) 1-го класу (26 жовтня 1941) Штурмовий піхотний знак в сріблі (25 лютого 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (15 серпня 1942) Німецький хрест в золоті (19 серпня 1944) Лицарський хрест Залізного хреста (21 вересня 1944)

Література

Залесский К. А. Войска СС. Военная элита Третьего Рейха. — М.: Яуза-пресс, 2009. — ISBN 978-5-9955-0081-0

Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X

Примітки