Дмитро Іванович Михайлов (, село Шаран, тепер Шаранського району Башкортостану, Російська Федерація — , місто Уфа Башкортостану, Російська Федерація) — радянський державний діяч, новатор виробництва, буровий майстер контори буріння № 1 тресту «Туймазабурнафта» об'єднання «Башнафта» Башкирської АРСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1966—1971 роках. Депутат Верховної ради РРФСР 6-го скликання. Герой Соціалістичної Праці (23.05.1966).

Життєпис Народився в багатодітній селянській родині. З 1938 року, ще навчаючись в школі, підробляв помічником кочегара на котельні бурової установки. У 1940 році закінчив середню школу.

З 1940 року працював статистиком долотного цеху контори буріння тресту «Туймазабурнафта». У 1940 році перейшов працювати буровим робітникам, а через півроку — бурильником.

У 1941—1946 роках — у Червоній армії, учасник німецько-радянської війни. З 1941 року — курсант Челябінського авіаційного училища. У зв'язку з важкою ситуацією на фронті, не закінчивши училища був направлений в діючу армію. Брав участь в обороні Москви та Ленінграду, служив командиром протитанкової гармати, командиром взводу управління артилерійської батареї. У лютому 1943 року під Ленінградом був важко поранений. Після одужання в 1944 році був направлений в авіаційне училище штурманів з прискореним випуском. Після закінчення училища служив штурманом бомбардувальника, отримав друге поранення.

Закінчив школу льотчиків цивільної авіації. Працював другим пілотом на транспортному літаку в аеропорту Внуково (Москва).

У 1946 році повернувся до Башкирської АРСР. Працював бурильником контор № 1 та № 2 тресту «Туймазабурнафта». У 1948—1951 роках — буровий майстер контори буріння № 1 тресту «Туймазабурнафта» Башкирської АРСР.

У 1951 році був направлений до Китайської Народної Республіки, де працював буровим майстром, а потім начальником розвідки акціонерного товариства «Радкитнафта».

Після повернення на батьківщину в 1954—1955 роках працював буровим майстром контори буріння № 1 тресту «Туймазабурнафта», потім начальником дільниці електробуренія контори буріння № 1. Закінчив шестимісячні вищі курси керівників бурових підприємств при Московському нафтовому інституті імені Губкіна.

У 1955—1957 роках знову працював у Китайській Народній Республіці консультантом із глибокого буріння турбобуром на нафтовому родовищі Карамай. У 1957 році був направлений у Францію, де працював радником з турбінного буріння, допомагаючи впроваджувати радянські турбобури.

Член КПРС з 1957 року.

З травня 1957 року — буровий майстер контори буріння № 1 тресту «Туймазабурнафта» Башкирської АРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 23 травня 1966 року за видатні заслуги у виконанні завдань семирічного плану із видобутку нафти і досягнення високих техніко-економічних показників в роботі Михайлову Дмитру Івановичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот» .

У 1966 році призначений директором новоствореної контори буріння № 5 тресту «Туймазабурнафта». У 1970—1974 роках працював начальником Янаульского районного управління бурових робіт Башкирської АРСР. У 1976—1983 роках — заступник начальника Уфимського управління бурових робіт виробничого об'єднання «Башнафта» Башкирської АРСР.

З 1983 року — персональний пенсіонер у місті Уфі Башкирської АРСР.

Помер 5 грудня 2018 року в місті Уфі.

Нагороди і звання Герой Соціалістичної Праці (23.05.1966) орден Леніна (23.05.1966) орден Жовтневої Революції (30.03.1971) орден Вітчизняної війни І ст. (11.03.1985) орден Вітчизняної війни ІІ ст. (1945) орден Червоної Зірки (1945) медаль «За трудову доблесть» (26.04.1963) орден Дружби (Китайська Народна Республіка) медалі Заслужений працівник нафтової і газової промисловості РРФСР (1980) Заслужений нафтовик Башкирської АРСР (1965) Почесний нафтовик СРСР (1969) Почесна грамота Президії Верховної Ради РРФСР Почесна грамота Президії Верховної Ради Башкирської АРСР (1976)

Примітки

Джерела Михайлов Дмитрий Иванович