Регіна Василівна Веліканова ( 14 червня 1894, Луганськ — 1972) — радянська художниця (живописець і графік); член Спілки художників Казахської РСР.
Біографія Народилася 14 червня 1894 року в місті Луганську (тепер Україна). У 1912—1917 роках навчалась у рисувальній школі Товариства заохочування мистецтв у Петрограді; у 1921—1925 роках — у Всеросійській академії мистецтв в Ленінграді (викладачі Кузьма Петров-Водкін, Аркадій Рилов).
В березні 1942 року переїхала із блокадного Ленінграда до Алма-Ати. Працювала художником в «Казахдержвидаві». Померла у 1972 роціКартинна галерея «Жаухар». .
Творчість В роботах використовувала акварельні фарби, гуаш, графічні малюнки переважно виконані олівцем, також є автолітографії. Серед робіт: графіка: копії з фресок Ферапонтова монастиря (1920-ті); «Олександрівськ-на-Мурмані» (1930); «Субтропічний парк у Сухумі» (1938); пейзажі Алма-Ати (1942—1964); «Портрет акина К. Туганбаєва» (1951);
ілюстрації до книг: «Шишкарі» Василя Валова (1930); «Будинок № 117» Марії Дубянської (1931); «Що було» Б. Житнєва (1939); «Син бая та син бідняка» Ібрая Алтинсаріна (1953); «Вірші» Абая Кунанбаєва (1954); «Джейн Ейр» Шарлотти Бронте (1956); «Дружба сміливих» Сейтжана Омарова (1957); живопис: «Натюрморт» (1930); «Гірська здравниця Криму» (1950).
Брала участь у виставках з 1925 року. Персональна відбулася у Алма-Аті у 1947 році.
Роботи зберігаються у Державному Російському музеї, Казахській художній галереї.
Примітки
Література Веліканова Регіна Василівна // «Словник художників України. Біобібліографічний довідник». Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с., сторінка 199. ISBN 978-966-02-8960-4.