І́гор Олекса́ндрович Кістякі́вський  — український державний діяч, міністр внутрішніх справ Гетьманського уряду України.

Життєпис Народився року в Києві у родині українського вченого, юриста, громадського діяча, професора Київського університету Олександра Федоровича Кістяківського. Закінчив юридичний факультет Київського університету Святого Володимира (1897). В юнацькі і студентські роки часто зустрічався з Володимиром Антоновичем, Павлом Житецьким, П. Науменком, спілкування з якими сприяло формуванню національного світогляду.

Декілька років навчався в університетах Німеччини. Після повернення додому обраний доцентом Київського університету св. Володимира. З 1903 жив у Москві, де займався адвокатською практикою і викладав в університеті. Разом з В. Вернадським та ін. науковцями залишив викладацьку роботу в університеті на знак протесту проти реакційної політики міністра освіти Л. Кассо. В 1910-17 викладав у Московському комерційному інституті. У лютому 1911 разом із В. Вернадським та іншими науковцями залишив викладацьку роботу в Московському університеті на знак протесту проти порушення університетської автономії.

Співпрацював з діячами українського національного руху, матеріально підтримував видання часопису «Украинская Жизнь».

У травні 1918 призначений державним секретарем Української Держави. 5 липня 1918 наказом Гетьмана П.Скоропадського в.о. державного секретаря І.Кістяківського призначено міністром внутрішніх справ. В липні-листопаді 1918 — міністр внутрішніх справ у кабінетах Ф. Лизогуба і С. Гербеля. Належав в уряді до групи міністрів (В. Любинський, Д. Дорошенко, Б. Бутенко, О. Рогоза), які відстоювали незалежницький курс та виступали проти укладення федеративного договору з Росією. У період перебування на посаді міністра, за спогадами Софії Русової, «дуже підозріло ставився до "Просвіт", вважаючи їх за центри політичної пропаганди» та «немилосердно арештовував учителів і просвітянських діячів».

З 1919 жив у Стамбулі, пізніше — у Парижі. Співпрацював з російськими еміграційними колами. Автор праць: «Боргова відповідальність наслідника в римському праві» (1900), «Поняття про суб'єкт права» (1903) та ін.

Родина

Брати: Кістяковський Богдан Олександрович Кістяковський Володимир Олександрович

Вшанування пам'яті У місті Київ є вулиця Родини Кістяківських.

Також вулиця Родини Кістяківських є у місті Боярка, Дніпро.

Примітки

Джерела І. Б. Усенко. Кістяківський Ігор Олександрович // І. Б. Усенко. Кістяківський Ігор Олександрович // Гай-Ныжнык П. П. Игорь Кистяковский: российский кадет и государственный деятель Украины / П. П. Гай-Ныжнык // Белоруссия и Украина: история и культура: Сборник статей. — Вып.5. — М.: Институт славяноведения РАН, 2015. Гай-Нижник П. П. Ігор Кістяковський: особистість, політик, державний діяч України // Гілея. — 2010. — № 38. — серпень. — С.38-53. Гай-Нижник П. П. Ігор Кістяківський — державний секретар і міністр внутрішніх справ Української Держави: нариси до політичного портрету // Науково-документальна збірка до 90-річчя запровадження державної служби в Україні. — К.: Центр сприяння інституційному розвитку державної служби, 2008. — С.71–82. Гай-Нижник Павло Павлович. Ігор Кістяковський — «злий геній і дух» Гетьмана Скоропадського // Київська старовина. — 2005. — № 1. — С.161–172. Проект «Українці в світі»

Література В. І. Головченко. Кістяківський Ігор Олександрович // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X Посилання Кістяківський Ігор Олександрович //