Григо́рій Я́кович Козаче́нко ( , с. Тишки, нині Лубенський район Полтавська область — 1 червня 1970, Харків, УРСР, СРСР) — український радянський актор. Народний артист УРСР (1953). Кавалер ордена Трудового Червоного Прапора.
Життєпис У 1924 р. закінчив драматичну студію при театрі «Березіль» (Біла Церква, нині Київська область).).
У 1925 р. працював актором Київської майстерні театру, від 1926 — у театрі «Березіль» у Харкові.
У 1935—1970 працював в Харківському українському драматичному театрі імені Тараса Шевченка, у 1962—1963 рр. викладав у драматичній студії при театруі.
Був членом КПРС (від 1941).
Дружина: Криницька Лідія Антонівна (1898—1966) — українська радянська актриса, читець, театральний педагог. Народна артистка УРСР (1954).
Ролі в театрі Кнур («Лимерівна» П. Мирного). Котенко («Талан» М. Старицького). Боцман Кобза («Загибель ескадри» О. Корнійчука). Берест («Платон Кречет» О. Корнійчука). Лубенко («Богдан Хмельницький» О. Корнійчука). Хрипун («Фронт» О. Корнійчука). Галушка («В степах України» О. Корнійчука) Монах Сильвестр («Ярослав Мудрий» І. Кочерги). Гнат («Назар Стодоля» Т. Шевченка) Касьянов («Генерал Ватутін» Л. Дмитерка) Мартин Боруля (однойменна п'єса І. Карпенка-Карого), Поміщик Шредер («Життя починається знову» В. Собка). Восьмибратов («Ліс» О. Островського). Достигаєв («Єгор Буличов та інші» М. Горького) Осип («Ревізор» М. Гоголя). Лавров («Втрачений дім» С. Михалкова). Професор Лосєв («Закон честі» О. Штейна) Литвинов («На березі дикім» за Б. Полєвим) Абат Крюшо («Євгенія Ґранде» за О. де Бальзаком).
Ролі в кіно «Над Черемошем» (1954, реж. Г. Крикун); «Лимерівна» (1955, реж. В. Лапокниш); «Море кличе» (1955, реж. В. Браун); «Партизанська іскра» (1957, реж. О. Маслюков); «Любов на світанку» (1957, фільм-спектакль, реж. Л. Швачко, Б. Норд); «Повість наших днів» (1958, реж. О. Маслюков).
Звання та нагороди 1953 — Народний артист УРСР. Нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора.
Література Українська Радянська Енциклопедія. — 2-е видання. — Т. 5. — К., 1980. — С. 262. . — С. 306.