Айюб ібн Тамім (*д/н — після 1068) — емір Сицилії в 1065—1068 роках.
Життєпис Походив з династії Зірідів. Син Таміма ібн аль-Муїзза, еміра держави Зірідів. У 1063 році спільно з братом Алі на чолі потужного війська висадився на Сицилії. Зірідів закликав Ібн аль-Хаввас, емір Агрігенту, що боровся проти норманів на чолі з Рожерем Отвілем. До спільної армії долучилися також загони Абдаллаха ібн Манкута, еміра Драпана. Втім у запеклій битві біля Черамі Айюб ібн Тамім зазнав тяжкої поразки.
У 1064 році після марних спроб норманів захопити Палермо припинилися масштабні бойові дії. У свою чергу Айюб поставив на меті відновити Сицилійський емірат. Тому виступив проти своїх союзників Ібн аль-Хавваса і Ібн Манкута. До 1065 року завдав обом поразки, підкоривши всю Сицилію. Також зайняв Сиракузи, де переміг спадкоємця Ібн аль-Тумни. З Ібн аль-Хаввасом вів війну в горах до 1067 року.
У 1068 році Айюб ібн Тамім вирішив вигнати норманів з острова. Втім у запеклій битві біля Місілмері зазнав нищівної поразки, після чого повернувся до Африки. Його подальша доля невідома.
В результаті залоги Зірідів залишилися в деяких фортецях Західної Сицилії, насамперед Драпані. Палермо перетворилося на своєрідну республіку, де панували знать, духівництво та великі торгівці. В Агрігенті владу захопив каїд Абу'л Касім ібн Хаммуд, в Сиракузах — Ібн Аббад.
Джерела Malaterra, Geoffrey (2005). The Deeds of Count Roger of Calabria and Sicily and of His Brother Duke Robert Guiscard. Translated by Wolf, K. University of Michigan Press. ISBN 0-472-11459-X. Theotokis, G. (2010). «The Norman Invasion of Sicily, 1061—1072: Numbers and Military Tactics». War in History. 17 (4): 381—402