Марія Феліксівна Брі-Бейн ( 2 червня 1892, Одеса — 1971, Москва) — радянський живописець, графік, плакатист; член Товариства південноросійських художників у 1917—1919 роках, Асоціації художників революційної Росії у 1926—1928 роках, Асоціації художників революції у 1928—1932 роках і Московського відділення Спілки художників СРСР з 1932 рокуТрамвай мистецтв. .

Біографія Народилася 2 червня 1892 року в Одесі. У 1910—1915 роках навчалася в Одеському художньому училищі у Киріака Костанді. Викладала як помічник Павло Волокидіна у виробничих майстернях Спілки робітників мистецтв в Одесі. В 1924 році навчалась в Москві у Іллі Машкова.

З 1930 року працювала в Московському театрі дитячої книги як художник-ілюстратор, у 1930—1950-ті роки — у видавництвах «Молода гвардія», Воєнвидаві, в журналі «Робітниця».

Померла в Москві у 1971 році.

Творчість Авторка багатьох живописних робіт. З 1930 року виконувала агітплакати. Працювала у техніці мініатюри на слоновій кістці. Серед робіт: живопис «Мітинг моряків в Одесі»; «В університеті трудящих Сходу» (1929, Третьяковська галерея); «Перший урок» (1929); «Жінка-радист» (1933, Третьяковська галерея); «Над свіжою могилою К. Маркса» (1933); «Молодий Енгельс у Манчестері» (1935); графіка «Портрет І. Рабінович» (1935); «Автопортрет» (1935); мініатюра на слоновій кістці «Портрет К. Маркса» (1935); «Пушкін-ліцеїст»; «Пушкін з дружиною»; плакати

«Робітниця, борись за чисту їдальню, за здорову їжу!» (1931); «Рівняйтеся на Червонопрапорну бригаду ударниць заводу імені Лепсе, що виконав п'ятирічку в 2,5 року» (1931); «Робітниця, колгоспниця, будь ударницею оборони» (1931); «Жінка-пролетарка, опановуй авіаційною технікою …» (1931); «Кожна комсомолка повинна оволодіти бойовою технікою …» (1932); «Передамо молодим робітникам досвід старих виробничників» (1933); «Ми були країною патріархальною і безграмотною. Тепер ми стаємо, однією з найбільш передових країн» (1934); «Народи СРСР» (1934; 1-а премія на конкурсі плакатів до 10-річчя з дня смерті Володимира Леніна); «Хай живе рівноправна жінка СРСР» (1939); «Жінка в обороні Москви» (1941); «Слава любій Батьківщині» (1952); «Будемо будівельниками!» (1953); «Допомагай молодшим!» (1953); «Колгоспники, опановуйте наукою, будьте майстрами високих врожаїв!» (1953); «Як пов'яжеш галстук — бережи його!» (1955). «Допоможемо колгоспу» (1959). Брала участь у виставках з 1917 року, зокрема: «Мистецтво руху» (1925, Москва); радянського мистецтва (1932, Кенігсберг); «Плакат на службі п'ятирічки» (1932, перша всесоюзна виставка плаката, яка відбулася в Москві в будівлі Державної Третьяковської галереї); «Десять років без Леніна за ленінським шляхом» (1933); «Художники РРФСР за 15 років» (1933—1934, Москва); «15 років РСЧА» (1933—1935, Москва, Ленінград, Київ, Харків); «Плакат і сатира за 40 років в творах московських художників» (1958). В складі АХРРовських бригад брала участь у виставках на заводах і пересувних агітвиставках, в організації Центрального антирелігійного музею. Регулярно виїжджала в творчі відрядження на Криворізькі рудники, в колонію «Інгулець» (1935), колгосп «Мячикова» Московської області (1957).

Картини художниці зберігаються у Державному центральному музеї сучасної історії Росії (Москва), Державному музеї Олександра Пушкіна (Пушкін), в Державній Третьяковській галереї. Плакати зберігаються в фондах Російської державної бібліотеки та Національної бібліотеки Білорусі.

Примітки

Література «Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь». — Том 2. — Москва: Искусство, 1972. ; Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 20. ISBN 966-5467-23-4; «Словник художників України. Біобібліографічний довідник». Книга 1 : А-В / [головний редактор Г. Скрипник]; НАН України, ІМФЕ імені М. Т. Рильського. Київ: видавництво ІМФЕ, 2019. 240 с. сторінки 161—162. ISBN 978-966-02-8960-4.