Світлана Миколаївна Жгун ( 5 вересня 1933, Яреськи, Шишацький район, Полтавська область, Українська РСР — 18 січня 1997, Москва, Росія) — радянська акторка театру і кіно.
Біографія Народилася 5 вересня 1933 року в селі Яреськи Полтавської області Української РСР. Після середньої школи переїхала до Ленінграду. У 1953 році закінчила Ленінградський енергетичний технікум і два роки працювала техніком-енергетиком на одному з ленінградських заводів.
Акторська кар'єра У 1956 році Світлана Жгун вступила до Ленінградського театрального інституту імені О. М. Островського на акторський факультет і, ще навчаючись на 3-му курсі, знялася в комедії «Не май сто рублів» (1959), де зіграла невелику роль. Незабаром вона була запрошена на головну роль у фільмі Юлії Солнцевої «Повість полум'яних літ» (1960).
У 1960 році Жгун закінчила театральний інститут і стала акторкою Ленінградського театру драми імені Пушкіна.
У 1962 році переїхала до Москви, де стала спочатку акторкою Театру імені Ленінського комсомолу.
У 1963-1967 роках працювала в Малому театрі. Весь цей час Світлана Жгун продовжувала зніматися в кіно, виконуючи характерні ролі сильних духом жінок у радянському кіно 1960-х — початку 1970-х. Найпомітніші ролі: Уляна («Повість полум'яних літ»), Стеха Воронова («Товариш Арсеній»), Настя («Бабине царство»), Саня («Директор»), Ганна («Чекай мене, Ганна»), Олімпіада («Троє»). Наприкінці 1970-х років її акторська кар'єра перервалася.
Наприкінці 1980-х намагалася повернутися в професію, знялася в невеликій ролі у фільмі «Кохання з привілеями» (1989), але далі цього справа не пішла.
Протягом усього життя мала алкозалежність. Померла 18 січня 1997 року в Москві. Похована на Троєкуровському кладовищі на ділянці 13а.
Родина Сестра — Гренада Мнацаканова (1937—2008), акторка Ленінградського театру музичної комедії. Втративши голос, залишила сцену. З 1975 року викладала на режисерському відділенні Ленінградської консерваторії.
Перший чоловік — актор Геннадій Нілов, шлюб тривав близько півтора років.
Другий чоловік — Олександр Борисов, художник кіно. Познайомилися на зйомках «Повісті полум'яних літ», одружилися, і Світлана переїхала в Москву. Дочка — Лада Тікеб, художниця-реставраторка, з 2000 року живе в Копенгагеніhttp://raj-sveta.lyssymussu.ru/plan-adventure/detail.php?ELEMENT_ID=529 Лада Тикэб. Онук Олександр (нар. 24 лютого 2008).
Фільмографія
— Не май 100 рублів... — Нюра, наречена Льоші — Повість про молодят — Валя, дівчина, яку вважали Шурою — Повість полум'яних літ — Уляна Василівна, дочка Рясного, вчителька історії — Будні і свята — Ніна — Велика руда — Наташа, наречена Віктора — Блакитна чашка — Маруся, мама Світлани — Товариш Арсеній — Стеха Воронова — Ваш син і брат — Нюра — Бабине царство — Настя — — Люди на Нілі (Єгипет, СРСР) — Вєрка — Директор — Саня Зворикіна, дружина Олексія Зворикіна — Жди мене, Анна — Ганна Серьогіна, кранівниця в порту — Троє — Олімпіада — І був вечір, і був ранок... — Тетяна — Телеграма — мати Вови (немає в титрах) — А пароплави гудуть і йдуть... — Катя — Зрілість — мати — Своя земля (фільм) — мати Колі — Один єдиний — Вєрка — Совість — Любов Тимофіївна Волощук, дружина Степана (3-тя серія) — Дорога — Галина, бригадирка — Єдина... — пасажирка поїзда — Зірка привабливого щастя — селянка (немає в титрах) — Надійна людина — Клава, подруга буровика Ахмета — 12 стільців (4-та серія) — пасажирка пароплава — Спростування — Анна Іванівна — Трясовина — жителька села — А чи був Каротин? — дружина Гедройцера — Любов з привілеями — відпочивальниця-скандалістка, передовиця виробництва
Примітки
Посилання
Жгун Світлана Миколаївна, біографія. (Авторський сайт Олексія Тремасова)