Ма́р'ян Миха́йлович Крушельни́цький (18 квітня 1897, с. Пилява, нині Бучацький район — 5 квітня 1963, Київ) — український актор, театральний режисер. Народний артист СРСР (1944). Народний артист Української РСР (23.11.1939), професор, один із фундаторів українського театру. Депутат Верховної Ради УРСР 3-го скликання.

Життєпис Народився 18 квітня 1897 року в селі Пилява, нині Бучацького району Тернопільської області (тоді Бучацький повіт, Королівство Галичини і Володимирії, Австро-Угорщина) в родині небагатих галицьких селян Михайла Антоновича та Марії Йосипівни Крушельницьких. У віці трьох років з батьками переїхав до села Глещава.

Навчався у парафіяльній школі в Глещаві, у Теребовлянській (з 1907), потім Львівській українській, з 1910 року в Тернопільській українській гімназіяхГородиський Л., Зінчишин І. В гості до земляків Мар'яна Крушельницького… — С. 164—165. (в 1913/1914 навч. році був учнем VIIb класу, його однокласником був Антін КорольIX. Звіт дирекциї ц.к. ґімназиї Франц-Йосифа І в Тернополи за рік шкільний 1913/1914 . — Тернопіль, 1914. — С. 84.). Був учасником трупи «Тернопільські театральні вечори».Медведик П. Крушельницький Мар'ян Михайлович… — С. 257.

У період існування маріонеткової Галицької ССР мав якусь посаду.Городиський Л., Зінчишин І. В гості до земляків Мар'яна Крушельницького… — С. 168. Наприкінці 1923 року театр товариства «Руська Бесіда» було ліквідовано, а згодом у Галичині закрили всі українські культурні заклади. Крушельницький виїжджає до Праги, де вступає на філософський факультет Празького університету. У 1924 році їде в Українську РСР, а в грудні цього ж року вступає до театру «Березіль» у Києві (з 1926 року — в Харкові), де працювали такі видатні діячі театрального мистецтва, як режисер-постановник і художній керівник театру Лесь Курбас, актори Амвросій Бучма, Данило Антонович, Наталя Ужвій.

Першою режисерською роботою М. Крушельницького в Харкові була постановка п'єси В. Катаєва «Квадратура кола» на сцені театру «Веселий Пролетар» у 1928 році.Дія Бабіївна. Кілька слів на добру пам'ять Мар'яна Крушельницького // Просценіум, випуск 1-2 за 2008 рік У цей період ініціює створення в радянській Україні першого режисерського факультету.

У 1933—1952 роках — художній керівник, режисер та актор Харківського українського драматичного театру імені Тараса Шевченка. Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1952—1963 роках — актор та головний режисер Київського академічного драматичного театру імені Івана Франка.

Працюючи в Києві, Крушельницький досяг розквіту акторської і режисерської майстерності в ролі Омелька і Борулі в п'єсі «Мартин Боруля» Карпенка-Карого. Падури «Маклена Граса» М. Куліша, Б. Хмельницького у виставі «Б. Хмельницький» О. Корнійчука, Ліра «Король Лір» В. Шекспіра; як режисер постановок «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького, «Ярослав Мудрий» І. Кочерги. Знімався в кінофільмах «Ягідка кохання», «Кривавий світанок», «Мартин Боруля», «Суєта» та інших. З 1952 року і майже до останніх днів працював у Київському інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, вів курс режисури та майстерності актора.

Дружина — Євгенія ОлексіївнаГородиський Л., Зінчишин І. В гості до земляків Мар'яна Крушельницького… світлини Петрова.

Помер 5 квітня 1963 року, похований на Байковому кладовищі в Києві (ділянка № 1; надгробок — мармур, граніт; скульптор Г. Н. Кальченко; встановлений у 1964 році).

Перелік театральних робіт

«Тернопільські театральні вечори» Мальчонка — «Дай серцю волю…» М. Кропивницького, Парубок — «Вечорниці» П. Ніщинського, Прокіп — «Мартин Боруля» І. Карпенко-Карого, Пафнутій — «Кума Марта» О. Шатковського, Турський — «Паливода XVIII століття» І. Карпенко-Карого, Микола — «Наталка Полтавка» І. Котляревського, Імам — «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, Тиміш — «Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ'яненка, Гершко — «Верховинці» Ю. Коженьовського, Дмитро — «Ой не ходи, Грицю…» М. Старицького, Недорізаний — «Невольник» М. Кропивницького, Ваня-козачок — «Суєта» І. Карпенко-Карого, Янкель — «Наймичка» І. Карпенко-Карого, Парубок — «Хмари» П. Суходольського, Номерний — «Воскресіння» В. Чубатого, Іван — «Паливода XVIII століття» І. Карпенко-Карого, Ванько — «Циганка Аза» М. Старицького, 1-й Селянин — «Борці за мрії» І. Тобогочного, Перший козак — «Лиха іскра поле спалить» І. Карпенко-Карого, Лейзар Батхен — «Сатана» Я. Гардіна, Овсій — «Степовий гість» Б. Грінченка, Омелько — «Мартин Боруля» І. Карпенко-Карого, Остап — «Нещасне кохання» В. Манька, Слуга Іван — «Перше повмирали» І. Карпенко-Карого, Пуза — «Циганка Аза» М. Старицького, Іван — «Безталанна» І. Карпенко-Карого, Стецько — «Сватання на Гончарівці» І. Карпенко-Карого, Кукса — «Пошились у дурні» М. Кропивницького, Ничипір — «Пошились у дурні» М. Кропивницького, Трохим — «Мартин Боруля» І. Карпенко-Карого, Макар Барильченко — «Суєта» І. Карпенко-Карого, Орендатор — «Бондарівна» І. Карпенко-Карого, Лесь — «Про що тирса шелестить» С. Черкасенка.

Український театр (м. Тернопіль) Шельменко — «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ'яненка, Микола — «Наталка Полтавка» І. Котляревського, Іван — «Безталанна» І. Карпенко-Карого, Дмитро — «Ой не ходи, Грицю…» М. Старицького, Імам — «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського.

Новий Львівський Театр Аманд — «Молодість» М. Гальбе, Максим — «Невольник» М. Кропивницького, Лука — «Ведмідь» А. Чехова, Омелько — «Мартин Боруля» І. Карпенко-Карого, Слуга кавалера — «Хазяйка готелю» К. Гольдоні, Орендатор — «Бондарівна» І. Карпенко-Карого, Іван — «Безталанна» І. Карпенко-Карого, Микола Струг — «Зимовий вечір» М. Старицького.

Театр товариства «Руська бесіда» Бобчинський — «Ревізор» М. Гоголя, Фабріціо — «Мірандоліна» К. Гольдоні, Валер — «Тартюф» Ж.-Б. Мольєра, Оргон — «Тартюф» Ж.-Б. Мольєра, Вермельськірх — «Візник Геншель» Г. Гауптмана, Енгстранд — «Привиди» Г. Ібсена, Картяр — «Осінні скрипки» І. Сургучова, Герт — «Бій метеликів» Г. Зудермана, Селм — «Ідеальний муж» О. Уайльда, Бергамен — «Романтичні» Е. Ростана, Слуга — «Місс Гоббс» Дж.-К — Джерома, Ваня — «Царевич» Г. Запольської, Василь — «Осінні скрипки» І. Сургучова, Доктор Ранк — «Нора» Г. Ібсена, Подкольосін — «Одруження» М. Гоголя, Родріго — «Отелло» В. Шекспіра, Тесман — «Гедда Габлер» Г. Ібсена, Ян — «Шалапут» К. Галинського, Іван — «Суєта» І. Карпенко-Карого, Канонік Чезюбел — «Як важливо бути серйозним» О. Уайльда, Петков — «Шоколадний воячик» Б. Шоу, Куклинський — «Паливода XVIII століття» І. Карпенко-Карого.

«Березіль» Кукса — «Пошились у дурні» М. Кропивницького, Режисер — «За двома зайцями» М. Старицького, Георг, англійський король — «Джіммі Хіггінс» Е. Сінклер, Гонорій — «Жакерія» П. Меріме, Конфедерат — «Гайдамаки» М. Куліша, Чухало — «Комуна в степах» М. Кропивницького, Побєдоносцев — «Напередодні» О. Поповського, Ничипір — «Пошились у дурні» М. Кропивницького, Барбюлеск — «Золоте черево» Ф. Кроммелінка, Бухгалтер — «Шпана» В. Ярошенка, Джо Горн — «Седі» С. Моема і У. Колтона, Коко — «Мікадо» А. Саллівана, Побєдоносцов — «Пролог» Л. Курбаса і С. Бондарчука, Яворський — «Сава Чалий» І. Карпенко-Карого, Малахій Стаканчик — «Народний Малахій» М. Куліша, Священик — «Тетнулд» Ш. Дадіані, Тарас — «Мина Мазайло» М. Куліша, Свинка — «Ало, на хвилі 477» О. Вишні, М. Йогансена, К. Буревія, Гнат Гиря — «97» М. Куліша, Малоштан — «Диктатура» І. Микитенка, Шкіндер — «Кадри» І. Микитенка, Бедня — «Плацдарм» М. Ірчана, Падур — «Маклена Граса» М. Куліша, Бухта — «Загибель ескадри» О. Корнійчука, Федот Роженко — «Бастілія божої матері» І. Микитенка, Боруля — «Мартин Боруля» І. Карпенко-Карого, Бублик — «Платон Кречет» О. Корнійчука.

Державний академічний український драматичний театр імені Тараса Шевченка Іван Непокритий — «Дай серцю волю, заведе у неволю» М. Кропивницького, Швандя — «Любов Ярова» К. Треньова, Ленін — «Правда» О. Корнійчука, Контаньяк — «Дружина Клода» А. Дюма-сина, Гаврило — «Богдан Хмельницький» О. Корнійчука, Аркашка Щасливцев — «Ліс» О. Островського, Галушка — «В степах України» О. Корнійчука, Гранде — «Євгенія Гранде» О. Бальзака, Тев'є — «Тев'є-молочник» за Шоломом-Алейхемом, Фаюнін — «Навала» Л. Леонова, Березін — «Далеко від Сталінграда» А. Сурова, Буличов — «Єгор Буличов та інші» М. Горького, Ватутін — «Генерал Ватутін» Л. Дмитерка (Сталінська премія другого ступеня), Мурзавецький — «Вовки і вівці» О. Островського, Мак-Хілл — «Змова приречених» М. Вірти, Перкінс — «Місія містера Перкінса в країну більшовиків» О. Корнійчука, Артур — «Овід» Е.-Л. Войнич, Габу — «Люди доброї волі» Г. Мдівані.

Київський державний академічний український драматичний театр імені Івана Франка Буличов — «Єгор Буличов та інші» М. Горького, Іван — «Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького, Полудін — «Персональна справа» О. Штейна, Гуля — «Арсенал» В. Суходольського, Цвійович — «Д-р» Б. Нушича, Морж — «Чому посміхалися зорі» О. Корнійчука, Лір — «Король Лір» В. Шекспіра, Мак — «Над Дніпром» О. Корнійчука.

Фільми «Ягідка кохання» (1926, Жан Ковбасюк), «Смачного» (1933, Жеребков), «Коліївщина» (1933, полковник), «Мартин Боруля» (1953, Омелько), «Суєта» (1956, Тарабанов), «Кривавий світанок» (1956, Андрій Волик)

Відзнаки Нагороджений двома орденами Леніна, орденом Трудового Червоного Прапора, медалями. Двічі лауреат Сталінської премії (1947, 1948).

Пам'ять Йому присвячено документальну стрічку «Мар'ян Крушельницький» (1960, реж. В. Ляховецький, «Київнаукфільм»). У 1995 р. Харківська міська рада заснувала премію його імені.

Примітки

Джерела Городиський Л., Зінчишин І. В гості до земляків Мар'яна Крушельницького // Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині: Історичний нарис-путівник. — Львів : Каменяр, 1998. — 294 с., іл. — С. 164—170. — ISBN 966-7255-01-8. Мар'ян Крушельницький. Спогади. Статті. — К., 1969. Медведик П. Крушельницький Мар'ян Михайлович // Мистецтво України: Біографічний довідник. — К., 1997. — С. 338—339. Митці України. — К., 1992. — С. 337. Сто найвідоміших українців. — К., 2001. — С. 342—350. Танюк Л. С. Мар'ян Крушельницький. — К., 1974.

УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. — К., 1999. — С. 729. Всемирный биографический Энциклопедический словарь. — М., 1998. — С. 388.

Посилання Мар'ян Крушельницький на порталі Експеримент