Віктор Борисович Коре́цький ( 18 травня 1909, Київ — 4 липня 1998, Москва) — радянський живописець, графік, плакатист, фотограф; член Спілки художників СРСР з 1960-х років.
Біографія Народився року у місті Києві (тепер Україна). У 1922—1929 роках навчався у Московській школі образотворчих мистецтв. У 1930-ті роки оформив кілька вистав для Реалістичного театру Миколи Охлопкова і для театру-студії Юрія Завадського. Співпрацював з московськими видавництвами, зокрема у 1939–1987 роках з «Рекламфільмом», з 1970 року в видавництвом «Планета» та з 1974 року з видавництвом «Плакат».
Помер в Москві 4 липня 1998 року. Похований в Москві на Ваганьковському кладовищі.
Творчість У 1920—1930-ті роки створив галерею портретів акторів (серія «Артисти»). З 1931 року почав працювати в галузі плаката. Художник поєднував фотографії з малюнком олівцем і гуашшю. За роки творчості створив біля 700 плакатів, в основному на політичні теми. Серед робіт:
плакати «Привіт Великому Союзу РСР!» (1937); «Зустріч Червоної армії з населенням Західної України і Західної Білорусії» (1940; випущено як марку у 1968 році); «Наші сили незліченні» (1941); «Воїн Червоної армії, врятуй!» (1942); «Не піти ворогу від розплати!» (1942); «Смерть детоубийцам!» (1942); «Боєць, спаси мене від рабства!» (1942); «Німець їсть хліб наших дітей!» (1943); «Бий так …» (1943, серія плакатів); «Відновимо!» (1947); «Мир переможе!» (1950); «Хочеш бути таким — тренуйся!» (1951); «Базікало — знахідка для ворога» (1954); «Безсмертя Леніна — в наших звершеннях» (1964); «Люди, будьте пильні!» (1965); «Будьте прокляті!» (1965); «Країна робітників і селян штурмує зоряний океан!» (1966); «Справа миру — в руках народів» (1973); «Життя переможе!» (1973); «Ні — фашизму» (1975); «1905 рік» (1975); «Кігтям смертей не віддамо дітей» (1977); «За владу Рад!» (1978); «Ні!» (1978); «Близнюки по духу і крові» (1980); «Перебудову не зупинити!» (1988); «Співробітництво» (1989); «Бій бюрократизму» (1989); «Діалог» (1989); «Мир» (1989); </div> емблема Спартакіади народів СРСР (1956);
поштова марка «Будь героєм!» (1941);
живопис «Ю. Нікулін» (1963); «Актриса» (1980); «Онука» (1983); «К. Казарян» (1986); «Сонети В. Шекспіра» (1988); «Естрадні актори Тульчині» (1988); «Перед виходом» (1989); «Сюрприз» (1989). </div> Брав участь у зональних, всеросійських, всесоюзних та міжнародних мистецьких виставках з 1932 року. Персональні відбулися у Москві у 1991 та 1998 роках і посмертні в 2011–2012 роках.
Плакати художника зберігаються в Російській державній бібліотеці, Центральному музеї збройних сил Росії, московській мерії, Державній публічній бібліотеці в Санкт-Петербурзі, Рибінському державному історико-архітектурному художньому музеї-заповіднику, Одеському художньому музеї, Дрезденській картинній галереї, багатьох приватних колекціях і галереях Росії, Німеччини, Парижа, Лондона, США та іншихТрамвай мистецтв. .
Автор книг: «Заметки плакатиста» (1958, Москва); «Товарищ плакат: Опыт, размышления» (1981, Москва).
Відзнаки Перша премія на конкурсі, присвяченому 40-річчю революції (1946); Дві Сталінські премії (1946, 1949); Вісім дипломів першого ступеня на Міжнародній виставці плаката у Відні (1948); Заслужений художник РРФСР з 1964 року; Золота медаль «Борцю за мир» Радянського комітетуту захисту миру (1974).
Примітки
Література ; Гутник Л. М. ; Андрейканіч А. І. «Антологія українського плаката першої третини ХХ століття». — Косів: Видавничий дім «Довбуш», 2012. — 120 с.; іл. сторінка 57. ISBN 966-5467-23-4.