Оркестра типіка або просто типіка () — латиноамериканський музичний колектив, який грає популярну музику. Склад залежить від країни і нині термін застосовний і за межами Латинської Америки. Зазвичай використовується для гуртів середнього розміру (від 8 до 12 музикантів) певного, чітко визначеного інструментального складу.
Аргентина і Уругвай В Аргентині та Уругваї термін зазвичай асоціюється з музикою танго. Спочатку ансамбль для виконання танго музики складався з гітари, флейти та скрипки, а пізніше, бандонеон замінив флейту, яку знову включив до складу оркестру Астор П'яццола, також у 30-ті роки до оркестру типіка додано фортепіано.
Походження терміна оркестра типіка (або оркестра типіка кріола) належить бандонеонисту, режисеру та композитору . Спочатку так називали склад з двома або більше скрипками чи бандонеоном. Зазвичай ці ансамблі складалися з інструментів, відповідних виконуваному жанру, наприклад, у випадку танго це фортепіано, бандонеон, скрипки, контрабас, гітара, флейта, і часто альт і віолончель.
Спочатку музиканти ходили протягом одного дня від одного закладу до іншого, в яких грали (бари, кафе або борделі), що й зумовлювало інструментальний склад: це завжди були музичні інструменти, які легко носити з собою. З розвитком танго як соціального танцю і прийняттям його в суспільстві, музиканти могли собі дозволити працювати на одному місці, що дозволило включати до складу оркестру типіка не тільки портативні, але й важкі інструменти, наприклад, фортепіано і арфу.
Склад оркесту типіка часто змінювався і за кількістю музикантів і за переліком інструментів. Як правило, ансамбль включає групу струнних: скрипка, альт і віолончель, групу з 3 або більше бандонеонів і ритмічну групу: фортепіано і контрабас. Оркестра типіка є розширеною версією секстету типіка, який включає 2 бандонеони, дві скрипки, контрабас та фортепіано.
Нині багато оркестрів танго намагаються наслідувати такий склад і найпопулярнішим складом ансамблю є оркестр зі скрипки, бандонеона, контрабаса і фортепіано.
Оркестри типіка Аргентини
Ángel D'agostino Alfredo de Ángelis José Basso Miguel Caló Alfredo Gobbi Mariano Mores Francini-Pontier Carlos Figari Osmar Maderna
Héctor Stamponi Ricardo Tanturi
Héctor Varela Orquesta Típica Fernández Fierro Orquesta Típica Ciudad Baigón Horacio Salgán
Оркестри типіка Уругваю
Франсіско Канаро Juan Canaro Juan Cao Minotto di Cicco Típica Jaurena Luis Caruso Rogelio Coll Roberto Cuenca J. A. Espíndola Panchito Maqueira Facu Bonari Don Horacio Hugo Di Carlo Romeo Gavioli Mouro y Maqueira Walter Mendez Puglia — Pedroso Donato Raciatti «Tipica Sondor» Miguel Villasboas Nelson Alberti «A lo Darienzo» Matos Rodríguez
Куба На Кубі оркестра типіка — ансамбль, що складається переважно з духових інструментів. Вони існували принаймні з середини XIX-го століття і дійшли до наших днів. Один з найраніших, , мав такий склад: корнет, тромбон, офіклеїд, два кларнети, дві скрипки, контрабас, литаври і гуїро. Офіклеїд, винайдений 1817 року, що був свого роду бас-горном з клапанами, сьогодні замінено тубами та/або евфоніумом. Склад ранніх оркестрів типіка міг дуже сильно відрізнятися, проте пізніше відбулася уніфікація інструментального складу. Сьогодні звичайним складом оркестру типіка є: дві труби, тромбон, контрабас, фортепіано, конґа, бонґо або тімбалес (і/або декілька тімбалес) і гуїро.
Гондурас У Гондурасі оркестр типіка як правило складається з маримби, гітари, бас-гітари, гітаррона, конґи й ударної установки.
Сучасні оркестри типіка
Orquesta Típica Ciudad Baigón Septetoscopio El Afronte La Furca La Siniestra El Cachivache Quinteto El Despiole Tango China Cruel El Caburé Color Tango Tangoloco El Arranque Los Reyes del Tango Sans Souci Orquesta Típica Daniel García Blanco (México) Orquesta Típica de la Casa de la Música Mexicana