Джордж Роберт Лейзенбі (; ) — австралійський актор, майстер бойових мистецтв та колишня модель. Перш за все відомий тим, що зіграв британського агента Джеймса Бонда у фільмі «На секретній службі Її Величності» (1969). Лейзенбі став єдиним актором, який зіграв агента 007 лише в одному фільмі.
Лейзенбі не мав досвіда у кіно, але вже був професійною моделлю та знімався в рекламних роликах, коли продюсер Альберт Р. Брокколі обрав його в якості заміни оригінальному Бонду Шону Коннері. У 29 років він був наймолодшим актором та єдиним актором неєвропейцем, який зіграв Бонда. Він відмовився від подальшої участі у фільмах про Джеймса Бонда та зробив кар'єру у Великій Британії, Італії, Гонконгу, Австралії та Голлівуді у 1970-ті. Найвідомішими появами у цей період кар'єри Лейзенбі стали фільми «Універсальний солдат» (1971), «Хто бачив її смерть?» (1972), «Стоунер» (1974), «Людина з Гонконгу» (1975) і «Викуп королеви» (1976), «Смажений фільм Кентукі» (1977). Після того, кар'єра актора пійшла на спад, Лейзенбі зайнявся інвестуванням у нерухомість.
Пізніше Лазенбі з'явився в декількох фільмах та телевізійних серіалах, включаючи ролі, які пародіюють Джеймса Бонда. У 2017 році в документальній стрічці від Hulu «Стати Бондом», Лейзенбі розповів про свою історію життя та про добу зйомок у ролі Джеймса Бонда.
Ранні роки життя в Австралії Лазенбі народився в 1939 році в Гоулберні, штат Новий Південний Уельс, в приватній лікарні Овада в родині залізничного працівника Джорджа Едварда Лейзенбі та Шейли Джоан Лейзенбі (уроджена Бодель), які працювали у Фоссі. Його сестра, Барбара, була досвідченою танцівницею. Лейзенбі відвідував Державну школи Гоулберна до 1954 року. Він провів у лікарні 18 місяців після операції, в результаті якої у нього залишилася лише половина нирки.
Коли Лейзенбі було близько 14 років, він переїхав з родиною в Квінбіан, де його батько керував магазином. Джордж служив в австралійській армії, а потім працював продавцем автомобілів та механіком.
Кар'єра моделі Лейзенбі переїхав до Лондона у 1963 році, вслід за жінкою, в яку закохався.Gordon, Chris. «Lazenby's Goulburn bond» Goulburn Post. 3 November 2010 Він став продавцем вживаних автомобілів у Фінчлі, а згодом почав продавати нові машини на Парк Лейн, де його помітив «мисливець за талантами», який переконав його стати моделлю. Незабаром Лейзенбі почав заробляти 25 000 фунтів стерлінгів на рік (сьогодні це близько 488 000 000 фунтів стерлінгів). Він став широко відомим завдяки рекламі шоколадних батончиків Фрая.Terry Coleman, '007 Mk2', The Guardian, 8 October 1968, p. 5 У 1966 році Джордж Лейзенбі був визнаний топ-моделлю року.
Акторська кар'єра
Джеймс Бонд У 1968 році, після того як Шон Коннері відмовився надалі виконувати роль Джеймса Бонда, продюсер Альберт Р. Брокколі зустрів Лейзенбі, коли вони стриглися в одній перукарні. Згодом, Брокколі побачив його в рекламному ролику Big Fry і відчув, що, можливо, він може стати новим Бондом, та запросив Лейзенбі на кастинг.
Для участі у кастингу Лейзенбі одягнув то, що вважалось класичними елементами гардеробу агента 007: наручні годинники Rolex Submariner та костюм пошитий у Savile Row для Коннері.Andere Tijden, De 'vergeten' 007 . VPRO, Nederland 2, 20:25–21:25.
У липні 1969 року, після зйомок «На секретній службі Її Величності», Лейзенбі повернувся додому в Квінбеян, щоб побачити батьків. Він сказав, що його запросили взяти участь у зйомках до 18 фільмів. «Але це все було комерційне сміття. Наприклад, роль хлопця який отримує дівчину наприкінці фільму „Битва за Британію“ », — розповідав Джордж. «Мені просто доведеться почекати і подивитися». Він також розповідав пресі: "Я не думаю, що я ще готовий до чогось подібного, як Гамлет, але я хотів би зіграти Неда Келлі ". У цей період Лейзенбі заявляв, що має взяти участь у наступному фільмі про Бонда, яким мав стати «Чоловік із золотим пістолетом».
Однак у листопаді 1969 року, до виходу «На секретній службі Її Величності», Лейзенбі сказав, що більше не хоче виконувати роль Джеймса Бонда, сказавши: «Продюсери змусили мене почувати себе дурним. Вони проігнорували все, що я запропонував, просто тому, що я не працював у кінобізнесі тисячі років, як вони.»«Latest 007 Seeking to End His Bondage», Los Angeles Times, 24 November 1969, pg. 2.
Його партнерка по зйомкам, Діана Рігг, була серед багатьох, хто коментував це рішення: «Ця роль зробила Шона Коннері мільйонером. Вона зробила самого „Шона Коннері“… Я справді не знаю, що відбувається в голові Джорджа, тому я можу говорити лише про свою реакцію. Я думаю, це досить дурний крок. Я думаю, якщо він може вчитись, як робить кожна людина в цьому бізнесі повинна робити — повинна робити — тоді він повинен робити це тихо, приймаючи це. Кожен повинен це робити. Миттєвих успіхів у кінобізнесі небагато. І миттєві успіхи зазвичай асоціюються з кимось, хто в будь-якому випадку готовий вчитися.»
Рігг також казала: «Я більше не можу витримувати його одержимість собою. Він абсолютно, неймовірно нестерпний».
«Я бачу завісу над цим хлопцем», — сказав Дезмонд Льюін (який грав Q у 17 фільмах про Бонда). «Як можна очікувати, що хтось, хто ніколи раніше ніде не знімався, раптом отримає головну роль?»
Лейзенбі пізніше відростив бороду і довге волосся. «Бонд брутальний. . . Для мене він вже залишився позаду. Я більше ніколи не зіграю його. Мир — ось моє повідомлення зараз», — оголосив він.
Він також казав: «Мені більше подобається бути продавцем автівок, ніж бути стереотипним Джеймсом Бондом. Мої батьки думають, що я навіжений, всі думають, що навіжений, коли я відмовляюсь від мільйонів фунтів стерлінгів. Ніхто мені не вірить, всі гадають, що я граю на публіку, але насправді я просто йду своїм шляхом».
Та пізніше додав: "Мене не цікавить фантазія на відміну від реальності. Той, хто спілкується з дітьми, знає, що відбувається, знає настрій. Послухайте поп-музику та ви зрозумієте, що буде. Більшість кінематографістів не роблять цього. Тому люди не ходять, які не хочуть бачити. Що таке «Фільми завтрашнього дня»? Це лише «Фільми завтрашнього дня» з учорашніми режисерами… Актори не так важливі, як режисери. Я страшенно вражений Деннісом Гоппером. Я хотів би попрацювати з ним. Мені також подобаються Артур Пенн, Джон Шлезінгер та Пітер Йейтс… Перше, що б я робив, це шукав чудового режисера, а потім — хороший сценарій. А тим часом Бонда більше немає. Я заробляю більше грошей на рекламі.
На момент виходу «На секретній службі Її Величності» гра Лейзенбі отримала неоднозначні відгуки. Вважалось, що, хоча він мав гарну фізичну форму, деякі його костюми не відповідали сценам, і що він погано відігравав свої репліки.Lipp, 159
Роджер Мур згадав Лейзенбі у своєму коментарі до DVD-релізу фільму «Чоловік із золотим пістолетом» у 2007 році: «Я багато листувався електронною поштою з Джорджем Лейзенбі, й він має гарне почуття гумору. Ми просто надсилаємо жарти один одному! „На секретній службі Її Величності“ — дуже добре зроблений фільм, а Пітер Гант — відмінний режисер! Там відмінні бойові сцени, відмінні „снігові“ сцени. Врешті, я думаю, що Джордж був одним з кращих Бондів.»
Коннері якось зустрів Лейзенбі у ресторані та сказав, йому, що «ти зіграв гарно».
Невдовзі після виходу фільму з Лейзенбі, Брокколі сказав пресі: «Я не згоден із оцінкою ЗМІ. Я гадаю вони мали б дати Джорджу шанс. Так, він не Лоуренс Олів'є, але Лоуренс Олів'є не зміг би зіграти Бонда. Леді Озборн сказала мені, що на її думку, Джордж найкращий Бонд.»
При цьому, Брокколі зізнався, що вважає поведінку Лейзенбі, після виходу фільму, неприйнятною: «Погану гру не можна поважати. Ми вибрали Джорджа, бо за статурою та зовнішністю він був найкращим із кандидатів. Він мав мужність. Дивлячись на фільм, пригадую стару іспанською фразу — можна було б побажати, щоб в ньому було менше лайна та більше шарму.»
Хоча Лейзенбі було запропоновано контракт на сім фільмів, його агент Ронан О'Рахіллі переконав його, що образ «секретного агента» стане архаїчним у 1970-х, і в результаті Джордж залишив роль Бонда після виходу «На секретній службі Її Величності» у 1969 р.
Пізніше Лейзенбі кілька разів зображував Джеймса Бонда у численних пародіях та неофіційних ролях агента 007. Наприклад у телевізійному фільмі 1983 року «Повернення людини з U.N.C.L.E.» (у якому його персонаж ідентифікується лише за ініціалами JB), у відеогрі «Fox Hunt» 1996 року (частини якого були перероблені у художній фільм), та у епізоді «Альфред Хічкок представляє», названий «Діаманти не назавжди». У 2012 році Лазенбі виступив гостем у канадському комедійному серіалі «Ця година має 22 хвилини», спародіювавши Бонда у сцені під назвою «Допоможіть, я заскайфолен та не можу встати».
Пізніше Лейзенбі розповідав: «Дивлячись у минуле, я можу сказати, що зробив все добре. Не можу сказати, що я був Річардом Бертоном чи просто чудовим актором, бо це був мій перший акторський досвід, але роль я все-таки виконав. Після Шона Коннері було важко виконувати роль, бо він був кращим. Ви повинні зрозуміти, що історія була хорошою, але як і всі інші, вони мала певні проблеми.»
Подальша кар'єра Деякий час говорили про те, що Лейзенбі з'явиться у вестерні, Дікін. Він розповідав пресі про вживання ЛСД та марихуани, а також брав участь у відомому інциденті, допомагаючи своєму другу, який був заарештований у Німеччині. Лейзенбі відростив волосся і вуса та говорив про те, що відкидає «атрибути матеріалізму».
Лейзенбі знявся у фільмі «Універсальний солдат» (1971), де був також співавтором сценарію. За його словами, це був «антибондівський фільм без сюжету. Це насправді лише набір різних ситуацій, які мають розважати глядача. Подібні фільми зараз роблять у Європі». В ньому також знялася Кріссі Таунсенд, його 18-річна дівчина та майбутня дружина. Врешті, фільм став фінансовою катастрофою, та його ледь випустили у прокат.
«Після фіаско з Бондом на мене ніхто не звертав уваги», — зізнавався Лейзенбі. Гаррі Зальцман завжди казав: « Якщо ви не зробите черговий фільм рівня Бонда, то ваша кар'єра закінчиться у спагеті-вестернах в Італії. Але мене не брали навіть туди. Мій агент не міг в це повірити. Я був „важким“.»
Наступний раз Лазенбі з'явився в італійському фільмі 1972 року «Хто бачив її смерть?» разом з Анітою Стріндберг. Для цієї ролі Лейзенбі схуд на 35 кілограмів, та врешті отримав позитивні відгуки за свою акторську гру. Наступні 15 місяців він провів у навколосвітньому плаванні з Крісі Таунсенд, що закінчилося, коли вона завагітніла. Це спонукало Лейзенбі спробувати відновити свою акторську кар'єру.
У лютому 1973 року він розповідав, що витратив усі свої гроші зароблені у кінобізнесі, переніс два нервові зриви та почав вживати багато алкоголю. За його словами, якби він не залишив роль Бонда, то він досі був би «зв'язаний».
"Вам потрібна певна ментальна підготовка, щоб грати Бонда ", — додавав він. «Я спалив кілька мостів, але це було дійсно весело. Я начебто радий, що це зробив, і знаю, що більше цього робити не доведеться. Я можу озирнутися назад і посміятися, бо я нікому не зашкодив — крім себе.»
Лейзенбі зіграв у серіалі BBC «Постановка на сьогодні» у 1973 році, а також знявся у фільмі Роджера Сміта «Операція». Наступною його роботою мав стати англо-італійський вестерн, знятий у Туреччині, а потім фільм про заворушення студентів на докастровській Кубі, але жоден з цих фільмів не був знятий.
У 2019 році Лейзенбі зіграв доктора Джейсона Лава у аудіокнизі за шпигунським романом Джеймса Лізора «Паспорт до забуття».
Гонконг У 1973 році Лейзенбі заявив, що «прорвався», коли поїхав до Гонконгу, щоб зустрітись з Брюсом Лі та продюсером Реймондом Чоу. Врешті-решт вони запропонували йому 10 000 доларів США (сьогодні це 57 600 доларів) для зйомок у фільмі з Лі під назвою «Гра смерті». Однак після раптової смерті Лі все зірвалось — Лейзенбі пообідав з Лі в той день, коли Брюс загинув.
Натомість було оголошено, що Лейзенбі зіграє у гонконзькому фільмі «Золоті голки екстазу».