Євген Іванович Гро́мов (10 лютого 1909, Клинці — 21 листопада 1981, Москва) — радянський державний діяч, дипломат (Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР з 1957 року). Член Центральної ревізійної комісії КПРС у 1952—1956 роках. Кандидат у члени Центрального комітету Комуністичної партії Радянського Союзу у 1956—1961 роках. Депутат Верховної Ради Союзу Радянських Соціалістичних Республік 4-го скликання (1954—1958 роки).

Життєпис Народився 10 лютого 1909 року в місті Клинцях (нині Брянська область, Російська Федерація) в родині службовця.

У 1925—1926 роках працював рахівником Клинцівського повітового відділу охорони здоров'я; протягом 1926—1927 років був учнем слюсаря артілі «Меткооппромспілки» в місті Люберцях; у 1927—1928 роках — слюсар Центрального інституту праці в Москві; у 1928—1929 роках — слюсар акціонерного товариства «Млинбуд» у Москві; у 1929—1931 роках — слюсар заводу «Металобуд» та Електрозаводу в Москві.

У 1931—1936 роках — студент Московського енергетичного інституту імені Молотова. Член Всесоюзної комуністичної партії (більшовиків) з 1932 рокуГромов Евгений Иванович / Справочник по истории Коммунистической партии и Советского Союза 1898—1991. .

У 1936—1940 роках — інженер-електрик науково-дослідної лабораторії артилерійського приладобудування в Москві; у 1940—1941 роках — парторг ЦК ВКП(б) заводу науково-дослідного інституту № 10 міста Москви; у 1941—1942 роках — секретар із кадрів Калінінського районного комітету ВКП(б) міста Москви; у 1942—1945 роках — 2-й секретар Москворецького районного комітету ВКП(б) міста Москви; у 1945—1946 роках — 1-й секретар Молотовського (Пролетарського) районного комітету ВКП(б) міста Москви; у 1946—1947 роках — заступник завідувача організаційно-інструкторського відділу Московського міського комітету ВКП(б); у 1947—1948 роках — 1-й заступник завідувача відділу кадрів Московського міського комітету ВКП(б); з листопада 1948 року по 1952 рік — заступник завідувача відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК ВКП(б); у 1952 році — завідувач підвідділу відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК ВКП(б).

З 1952 року по квітень 1953 року — заступник завідувача відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК КПРС; з 16 квітня 1953 року по березень 1954 року — завідувач відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК КПРС; з серпня 1954 року по березень 1957 року — завідувач відділу партійних органів ЦК КПРС по союзних республіках.

З 7 березня 1957 року 31 травня 1959 року — Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР в Угорській Народній Республіці; у 1959—1960 роках — співробітник центрального апарату Міністерства закордонних справ СРСР; у 1960—1969 роках — завідувач IV Європейського відділу Міністерства закордонних справ СРСР.

З 1969 року — персональний пенсіонер союзного значення. Помер після важкої і тривалої хвороби у Москві 21 листопада 1981 року.

Нагороди Нагороджений радянськими орденами Вітчизняної війни І ступеня, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки, медалями.

Примітки

Література