Моллі Нільссон (; 14 грудня 1984, Стокгольм, Швеція) — шведська співачка, композитор і музикант. Власниця незалежного лейблу асоціації Dark Skies, заснованої в 2009 році. Станом на 2004 рік, Нільссон проживає в Берліні.

Біографія Вона народилася 14 грудня 1984 року в Грендалі, Стокгольм, Швеція, але коли їй було одинадцять років, її сім'я переїхала в регіон Седермальм. В одному з інтерв'ю Нільссон зізналася, що в дитинстві вона хотіла стати режисером. У 18 років вона намагалася створити групу з двома іншими друзями, Нільссон була гітаристкою, але вони ніколи не займалися музикою.

Нільссон відкрила культуру « do it yourself» за допомогою фанзинів, вона навіть створила деякі комікси. У віці 19 років вона переїхала до Берліна з наміром бути візуальним художником.

Музика Моллі Нільссон переїхала до Берліна, щоб займатися музикою. Вона працювала в гардеробі берлінського нічного клубу Berghain, заощаджуючи гроші на написання пісень у вихідні. У 2008 році вона випустила свій перший альбом під назвою These Things Take Time, який випустила на CD-R тиражем в 500 копій. У 2009 році вона випустила черговий власний альбом «Europa». Нільссон отримала більшу популярність у 2011 році, коли на її пісню «Hey Moon» від These Things Take Time випустив кавер в його альбомі «We Must Become the Pitiless Censors of Ourselves». Після випуску чергового альбому «Zenith» у 2015 році Нільссон розпочала світове турне. Нільссон продюсує та виконує свою музику самостійно, хоча вона також випускає значну частину своєї музики в Dark Skies Association та Glasgow's Night School Records. Стиль Нільссон характеризується мінімалістськими аранжуваннями синтезаторів та барабанних ритмів і часто класифікується як темний поп . Вона називає самотність як необхідну та важливу частину свого творчого процесу. Під час живих виступів Нільссон часто співає поверх CD із власною музикою.

Стиль Критики, як правило, пов'язують музику Нільссон з synth-pop-ом, темнішим і більш меланхолічним піджанром попу. Однак її мінімалістичні мелодії, а також чорно-білі обкладинки альбомів та перформанси підкреслюють значення витончених текстів Нільссон та викривають атмосферу холодної, сірої Європи. Хоча її стиль можна класифікувати стилістично попсовим, смислове навантаження послання її пісень є дуже інтелектуальним і відрізняється від парадигми класичної попси. Однак структура її пісень більше схожа на пост-поп або альтернативну попсу, щось більш складне і не таке популярне.

Вона сама пише всю музику та тексти своїх пісень, у свою чергу також записує та створює власні відеокліпи, які деякі визначили як do it yourself.

Її музика іноді складається з програмованих основ і її голосу, з додаванням такого інструменту, як синтезатор, іноді використовуються сесійні музиканти, в результаті зазвичай виходить звук, схожий на музику 80-х. Її композиції коливаються між меланхолією і ностальгією. Через її ставлення, дещо темне і водночас чутливе, її вважають «анти-дівою». Зазвичай немає гітарного звуку, що переважно, крім пісні «City». Її тексти, як правило, говорять про теми повсякденного життя, такі як «Whisky Sour» та «Summer Cats», є також пісні, які нагадують про трагічний романтизм Морріссі, такі як «I Hope You Die» або «You always ill the one you love» .

У своїх живих виступах вона співає під інструментальний трек, який час від часу підтримує такий музикант, як саксофоніст.

Дискографія

Альбоми These Things Take Time (2008) Europa (2009) Follow the Light (2010) History (2011) The Travels (2013) Sólo Paraíso (2014) Zenith (2015) Imaginations (2017) 2020 (2018)

Сингли «Ugly Girl» / «Wrong Boy» (2016) «About Somebody» / «Quit (In Time)» (2017)

Примітки