Горá, Хутір Гора — село в Україні у Бориспільському районі Київської області. Адміністративний центр Гірської сільської громади.
Географія Село Гора розміщується на північний захід від Борисполя, всього за 2 км від околиці міста. Село витяглося вздовж магістральної автотраси Київ — Харків майже на 3 км. Місцевість ця піщаниста, малородючі поля оточують Гору з усіх сторін, лише із заходу до околиць наближається масив лісових насаджень.
Історія 1911 року на хуторі Гора проживали 66 осіб (35 чоловічої та 31 жіночої статі).
За даними перепису населення 1920 року у х.Гора Переяславського повіту Київської губернії проживала 321 особа в 62 господарствах.Население Киевской губернии. Предварительные итоги демографической переписи 1920 г. по Киевской губернии / УССР. Центральное статистическое управление, Киевское губернское статистическое бюро. ‒ К., 1922. ‒ 288 с.с.283
До середини 20-х років село Гора не значилося на карті Бориспільського району. На той час на місці нинішнього села було кілька невеликих хуторів: Биковці, Васюхно, Бондарі, Касьяненки, Коньки, Коробки, Меньки, Момоти (Мамонтів), Руднівка, Тагілай, Яцюти. Хутори ці поділялися на верхні й нижні та мали загальну назву — Горові хутори. Коли людей змусили переселитися з нижніх «На гору», до верхніх, утворився населений пункт хутір Гора, що згодом отримав статус села.
За переписом 1926 року, на всіх хуторах Гірської сільської ради проживало 756 людей.
У довоєнні роки в селі існував колгосп ім. Шевченка. Напад гітлерівської Німеччини перервав мирне життя села. З вересня 1941 року почалася нацистська окупація, яка тривала довгі два роки. Відвоювали село вояки 136-ї стрілецької дивізії російських окупантів під командуванням полковника І. Пузікова, зокрема 269-й стрілецький полк під командуванням підполковника С. Ф. Проценка.
Одразу після відвоювання Гори постало невідкладне завдання відбудувати зруйноване війною й обома окупантами село. Кожний із повоєнних років був роком тяжкої праці.
Від 1991 року Гора — у складі незалежної України.
27 жовтня 2009 року було освячено нову церкву на честь Покрови Божої Матері (Московського патріархату). 2010 року на території церкви зведено каплицю.Храм на честь Покрови Божої Матері с. Гора (офіційний сайт).
Населення Населення за даними перепису 2006 року становило 3 461 особа.
Мовний склад Рідна мова населення за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська320792.66%російська1464.22%циганська702.02%румунська210.60%білоруська40.12%угорська20.06%вірменська10.03%інші/не вказали100.29%Усього3461100%
Інфраструктура Сьогоднішня Гора — велике впорядковане сучасне село. Село газифіковане, має централізовану систему водопостачання. На території Гори розмістилися: дослідна станція утилізації стічних вод Інституту гідротехніки і меліорації, Бориспільське державне лісове господарство. Із соціальних закладів в селі є школа, ФАП, кілька магазинів, дитячий садок, відділення зв'язку.
Поблизу села Гора є пам'ятник жертвам Голодомору.
Визначні земляки На Гірських хуторах народився Петро Петрович Верна (1876—1966), відомий різьбяр по дереву, заслужений майстер народної творчості України.
Також у селі проживає відома українська журналістка Тетяна Чорновол.
Світлини
Див. також Історія Гірської ЗОШ І—ІІІ ступенів Імена загиблих жителів села Гора в роки Великої Вітчизняної війни та імена ветеранів-односельців, які померли в мирний час Список жителів села Гора Бориспільського району, вивезених у Німеччину, розстріляних і повішених під час окупації в 1941—1943 роках Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)
Примітки