Сенькі́вка — село в Україні, у Бориспільській міській громаді Бориспільського району Київської області. Населення становить 1068 осіб. Розташоване за 15 км на північний схід від міста Борисполя (автошлях ) на березі річки Красилівки. Лежить в низинній місцевості, оточене лугами та масивами осушених боліт.
Герб Щит понижено перетятий лазуровим і золотим. У першій частині золотий прямокутник, обтяжений фігурою Св. Миколая з золотим німбом, червоною митрою з золотими прикрасами, в срібному одязі і червоному плащі, з лазуровою єпитрахиллю з золотою облямівкою і золотими хрестами, що тримає в правій руці золотий хрест, а в лівій зелену пальмову гілку. У другій частині срібний водяний млин.Герб села
Історія На півдні від села Сеньківки в урочищах Хрещата, Вовківня та Перевалень розташовані групи курганів, в тому числі 17 курганів скіфської доби, що досліджувались у 1926—1927 роках. На поверхні поля, а також у насипах багатьох курганів були знайдено уламки посуду доби міді (VI—III тис. до н. е.).
Перша згадка про село датована 1697 роком. У давні часи на цьому місці була гребля з млинами та кілька хат. Заселенню села Сеньківка сприяла мати гетьмана Івана Мазепи, будучи ігуменею Київського дівочого Печерського монастиря, купила ці землі у поміщиків Сулимів. Тривалий час Сеньківка була власністю Печерського дівочого монастиря.
За часів козацької України село належало до Бориспільської сотні Переяславського полку. У XVIII ст. село підпорядковувалося Гоголівській сотні Київського полку.
З 1751 року з'явилась церква Харлампия.
За описом Київського намісництва 1781 року в Сеньківці було 76 хат. За описом 1787 року в селі проживало 273 душ «казених людей».Описи Київського намісництва 70-80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін.— К.: Наукова думка, 1989.— 392 с.— ISBN 5-12-000656-6. — С. 93, 253
Є на мапі 1812 року.
У списку населених міст Полтавської губернії зазначено, що на 1859 рік село Сеньківка мала 131 двір і населення 798 чоловік.
За переписом 1926 року, тут проживало 2051 чоловік. До Сеньківської сільської ради належав невеликий хутір Прусів (Андрі́ївка) із 24 жителями. З Сеньківки виконавцями політики Голодомору було вивезено всі зернові і продовольчі ресурси, що стало передумовою великого голоду. Під час Голодомору 1932—1933 років в селі Сеньківка померло від голоду 55 чоловік.Національна книга жертв голодомору 1932—1933 років в Україні. Київська область. Український інститут національної пам'яті, Київська обласна державна адміністрація.— К.: «Буква», 2008.— 1374 с.— ISBN 978-966-7195-95-3 — С.199
У 1937 році жертвами репресивної машини НКВС стали десятки сеньківців, зокрема священик Кулик Никифор Петрович, Гук Ничипір Сергійович, Грищенко Федір Зінькович та десятки колгоспників.
Німецько-радянська війна Німецько-радянська війна принесла у село дворічну німецьку окупацію, з 23 вересня 1941 року до 23 вересня 1943 року. Реокупація Бориспільського району почалася у вересні 1943 року, в цей час тут діяли дві армії (38-а — під командуванням Никандра Чибісова, 40-а — під командуванням Кирила Москаленка). 23 вересня в село увійшла частина 240-ї стрілецької дивізії під командуванням полковника Терентія Уманського. Близько 200 сеньківців віддали своє життя за Україну.
Новітня історія
У 1962 році колгосп у Сеньківці був реорганізований у радгосп «Сеньківський». Директорами радгоспу за 30-річний період його існування працювали: Хан Андрій Федорович, Єрмолаєнко Андрій Федорович, Овсієнко Микола Іванович. Заст. директора Багаліка Петро Гордійович. У селі знімалась більша частина ситкому Будиночок на щастяhttps://novy.tv/ua/budinochok-na-shhastya/news/2018/10/16/top-5-tsikavih-faktiv-pro-noviy-sitkom-budinochok-na-shhastya/.
Освіта і культура У селі є середня одинадцятирічна школа, будинок культури, бібліотека, діє лікарня.
Населення
Мова Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року: МоваКількістьВідсотокукраїнська103997.29 %російська282.62 %румунська10.09 %Усього1068100 %
Відомі Сеньківці Міхно Іван Єрофійович (18?? —1919) — український військовий діяч часів Директорії УНР. Командир Бориспільського полку армії УНР. У 1918 році ліквідував банду Андрія Веклича, що тримала в страху Сеньківку та всю Бориспільщину. Загинув у бою з більшовиками під час оборони Києва. Рибченко Олеся Григорівна (1982 р.н.) — українська художниця.
Література Коцюба Віктор, Коцюба Ольга, Міщенко Олександр. «Під покровом Святого Харлампія» Історико-краєзнавчиі нариси.— Броварі: Українська ідея.—2007.—280с. (Села Сеньківка, Перегуди, Велика Стариця, Мала Стариця.) ISBN 966-8126-72-6. Краєзнавчо-Етнографічні Нариси. СЕНЬКІВКА: Історія села та походження назви. Вадим Перегуда.
Див. також Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)
Примітки
Посилання Сеньківка на сайті Верховної Ради України Сеньківська сільрада на сайті Верховної Ради України «Історія рідного краю. Бориспільщина.», Наталія Йова, Тетяна Гойда Адміністративно-територіальний устрій Київської області