Ян Домбський (; 10 квітня 1880, село Кукезів (нині — Львівська область) — 5 червня 1931, Варшава) — польський політик, дипломат, громадський діяч, журналіст, голова польської делегації на переговорах про перемир'я у польсько-радянській війні у Мінську та Ризі (1920—1921), підписант польсько-радянського мирного договору (18 березня 1921), в.о. Міністра закордонних справ (з 24 травня 1921 по 11 червня 1921).
Біографія Народився 10 квітня 1880 року у селі Кукезів, батьки — Томаш Домбський і Анна Білевич. Закінчив гімназію у Львові. Вищу освіту здобув на хімічному факультеті Львівського університету.
Політична діяльність Долучився до створення польського народного руху в Галичині, приєднавшись до Польської селянської партії Галичини. У 1907—1909 роках був парламентським кореспондентом газети «Kurier Lwowski» у Відні (співредактор у 1908—1913). З 1908 року також редагував часопис «Gazeta Ludowa». Разом з Болеславом Вислоухем розколов польський селянський рух, створивши у 1912 році партію «Польська селянська партія — Об'єднання незалежних народників» (він був секретарем партії), яка в 1914 році стала частиною Польської народної партії «Пяст». Під час першої світової війни брав активну участь у Вищому національному комітеті і служив у 4-му піхотному полку легіонів. У 1914 році як представник селян він був членом західної секції Верховного національного комітетуKonstanty Srokowski N.K.N. Zarys historii Naczelnego Komitetu Narodowego. — Kraków, 1923. — S. 146. . У 1917—1918 роках організував ефемерну партію під назвою «Народний союз», але незабаром він повернувся до ПНП «Пяст». У 1919—1931 роках був членом Сейму Республіки Польща (1-го, 2-го та 3-го скликань), був співавтором акта про земельну реформу. Член сільськогосподарського комітету Законодавчого сейму (1919—1922)Tadeusz Rzepecki Sejm Rzeczypospolitej Polskiej 1919 roku. — Poznań, 1920. — S. 278. .
Дипломатична діяльність З березня 1920 року — як заступник міністра закордонних справ головував у польській делегації на переговорах у Мінську та Ризі щодо припинення вогню у польсько-радянській війні та мирного договору з Радянською Росією. Він таємно домовлявся про умови перемир'я та миру з Адольфом Йоффе, був одним із підписантів Ризького миру 18 березня 1921 рокуDąbski J. Pokój ryski. Wspomnienia, pertraktacje, tajne układy z Joffem, listy. — Warszawa, 1931. . З 24 травня по 11 червня 1921 року тимчасово виконував обов'язки Міністра закордонних справ, згодомм залишив дипломатію. У 1923 році він заснував партію «Народне єднання», а після об'єднання з ПНП «Визволення» став президентом парламентського клубу. У 1926 році він співзасновник Селянської партії, головою якої він був обраний. У 1928—1931 роках — віцемаршалек Сейму.
29 серпня 1930 року, незабаром після перенесеної операції на шлунку, був жорстоко побитий невідомими у військовій формі.
Помер 5 червня 1931 року у Варшаві. Яна Домбського поховали 7 червня 1931 року на Повонзківському цвинтарі у ВаршавіNad mogiłą ś. p. Jana Dąbskiego . «Gazeta Lwowska». — Nr 130. — 9 czerwca 1931. — S. 3. .
Нагороди
Великий Хрест ордену Відродження Польщі (13 липня 1921)Część urzędowa . "Gazeta Lwowska"ю — Nr 157. — 19 lipca 1921. — S. 1. . Хрест Незалежності (5 серпня 1937, посмертно) ; Командор ордена Почесного легіон (Франція)Andrzej Krzysztof Kunert (red.): Posłowie i Senatorowie Rzeczypospolitej Polskiej 1919—1939. Słownik Biograficzny. T. 1 (A-D). — Warszawa: Wyd. Sejmowe, 1998. — S. 362—363. ; Командор ордена Корони Італії (1921, Італія)Janusz Gmitruk Jan Dąbski: minister spraw zagranicznych, główny konstruktor traktatu ryskiego // «Niepodległość i Pamięć» (18/3-4 (35-36)). — 2011. — S. 79-97. ; австрійські, фінські та румунські відзнаки.
Примітки