Бабинський Іван Андрійович

Іва́н Андрі́йович Ба́бинський (? – до 1650) — руський (український) шляхтич з роду Бабинських, власного гербу. Зем'янин у Луцькому повіті Волинського воєводства та Овруцькому старостві Київського воєводства Речі Посполитої. Державний та військовий діяч.

Біографія та діяльність Іван Бабинський менший син Андрія Бабинського. Володів землями на Волині та Поліссі, зокрема частинами сіл: Бабин, Бабин (корецький), Кам'яне, Лінчин, Скорч, Тожир. Мав нерухомість у Корці, Луцьку та Мозирі. Фігурує як учасник звернення до варшавського сейму 8 березня 1616 року. У ньому волинська шляхта зверталася до короля задля дотримання своїх зобов'язань, що були затверджені його коронаційною присягою. Поміж іншого у зверненні йшлося про утиски православної Церкви, про повернення відібраних володінь у Києво-Печерського та Жидичинського монастирів. Також було подано прохання щодо звільнення міста Луцьк від військового постою, питання утримання «кварцяного війська», та отримання винагород за заслуги перед країною. У 1619 році згадується як маршалок мозирський.

Відомо, що був у шлюбі тричі:

Перший шлюб — Ганна Загоровська. Другий шлюб — Софія Миньківська. Третій шлюб — Христина Харлинська, донька луцького старости.

Старший син Юрій Бабинський учасник посполитого рушення під час Хмельниччини. Брав участь у боях поблизу Любліна. У його тестаменті від 1650 року йшлося про те, що батько — Іван Бабинський та брат Олександр були поховані в Дорогобужі при Успенському монастирі. Старша донька Івана Бабинського — Катерина, володіла більшістю маєтків по смерті батька і братів. Вона у шлюбі за Юрієм Гораїном. Менша донька Марина Іванівна — черниця Підборецького монастиря ордену василіян у Дубно.

Примітки

Джерела Stecki T.J. «Z boru i stepu. Obrazy i pamiątki». – Kraków, 1888. – S. 121. Національно-визвольна війна в Україні. 1648-1657. Збірник за документами актових книг / Музичук О. В. Сухих Л. А. Страшко В. В. ЦДІАК України, м. Київ. 2008. – 1011 с. Ст. 223. Архив ЮЗР. Ч. 2, т. 1 : Постановления дворянских провинциальных сеймов в ЮЗР.  1861. — LXIV. 530. Ст. 103—115.