Ге́рб Ге́ссену () — офіційний символ Гессенської землі, Німеччина. У синьому щиті барвистий лев, перетятий п'ятьма срібними і п'ятьма червоними смугами, із золотими пазурами і червоним язиком. Щит увінчує золотий вінець із золотого листя і синіх плодів у вигляді перлів. Офіційно затверджений як земельний герб 4 серпня 1948 рокуGesetz über die Hoheitszeichen des Landes Hessen vom 4. August 1948. // Gesetz- und Verordnungsblatt für das Land Hessen. Hrsg.Hessisches Staatsministerium. 1948 Nr. 21, S. 111.. Створений на базі історичного герба Гессенської землі, відомого з ХІІІ ст. Використовується на прапорі, малій і великій печатках Гессену. Також — ге́ссенський лев ().
Історія
Барвистий лев Державний герб Гессену і державний герб Тюрингії сходять до печаток і гербів Середньовіччя. Геральдичну тварину в обох державних гербах і в ряді інших гербів називають «барвистим левом». «Гессенський лев» — назва лева на державному гербі Гессену. Ця назва відноситься до сріблясто-червоної смугастої геральдичної тварини з витягнутим язиком червоного кольору. Він посмугований дев'ять разів сріблом і червоним кольовом (тобто десятисмуговий) лев.
Лев спочатку використовувався Людовінгами, які були ландграфами в Тюрингії і жили в ХІІ і ХІІІ століттях і керували великими частинами північного та центрального Гессену.
Найстарішим зображенням герба є щит ландграфа Конрада Тюринзького († 1240), регента Людовінгера Гессенського (до 1234) і великого магістра Тевтонського ордену (з 1239). Щит тимчасово висів у Марбурзькій церкві Єлизавети як щит смерті. Зараз він виставлений у Марбурзькому замку як експонат колекції Університетського музею історії мистецтва та культури Філіпського університету Марбурга.
Герб Конрада Тюринзького біля підніжжя його могили в ландграфському хорі церкви Святої Єлизавети в Марбурзі трохи молодший (імовірно, 1240 рік, рік смерті Конрада) — зліва від нього знаходиться герб Тевтонського ордену.
Ландграф Генріх I Гессенський (1244–1308) вперше використав лева як «гессенського лева» у своєму щиті на великій кінній печатці, яка задокументована 1269 роком, після придбання території Гессену в 1264 році. Це вважається першим свідченням використання гессенського лева як герба на печатці.
Окрім щита ландграфа Генріха I, на якому зображено лише рудиментарне забарвлення герба, буквиця у Віллегальмському кодексі (1334 р., див. зображення ліворуч) є першим кольоровим зображенням гессенського герба з барвистим левом.
Буквицю можна знайти на початку епосу «Арабель», приквела Ульріха фон дем Тюрліна до епосу «Віллехальм» Вольфрама фон Ешенбаха у чудовому рукописі.
До 1918 року герби правителів також представляли країни. Розвиток гессенського князівського герба є типовим для звичаю додавати герби новопридбаних територій до щита, щоб зробити його вміст ще більш розкішним, але водночас більш заплутаним. По-перше, придбання графства Цигенгайн разом із Ніддою в 1450 році призвело до збільшення герба: спочатку в окремих щитах поруч із левом, після 1471 року Цигенгайн і Нідда з’являються в полях 2 і 3 почетвертованого щита. Придбання Каценельнбогена з частиною старого графства Дієз у 1479 році стало наступною причиною зміни герба. Як показує посмертний щит ландграфа Генріха ІІІ від 1484 року та гербовники від 1492 року, окрім Гессену та Нассау, на чвертному щиті спочатку містився лев Катценельнбогена, раніше відомий як «леопард», та леви Дьєца, а герб Зігенгайна був розміщений у серцевому щиті.Klemens Stadler: Die Gemeindewappen des Landes Hessen. Bremen 1967, siehe Literatur.
З рейхстагу у Вормсі (1495) повідомляється:
«Наступного дня після Дня Маргарити лорд Максиміліан сидів у Королівській Величності у Вормсі з усіма відзнаками, що належать римському королю, в присутності всіх призначених князів, духовних і світських, які потім отримали свої уділи.
Пункт про Divisionis Apostolorum ... прибули обидва князі, лорд Вільгельм Середній ландграф Гессенський і лорд [Вільгельм] Молодший ландграф Гессенський.
Першим прибув Йоганн Шенк цу Швайнсберг, маршал, з кінним прапорщиком, обладунки якого були білі, і на них стояли обладунки одного лише Гессену, і разом з ним він піднявся на королівський трон, з прекрасною, як і годиться, рваною збруєю.
З тієї години прийшли два князі з 7 графами, панами та їхніми лицарями, понад 300 кіньми і принесли 2 герби, перший з яких носив граф Філіппс із Сольмса, це був великий червоний герб, в якому герб Гессену стояв посередині, а 5 гербів — зовні.
Першим був Катценхенбоген.
Другий — Зігенгайн.
третій — Вальдек.
Четверта — Дітц.
П'ята — Нідда".
- Густав Адельберт Сейлер: Історія геральдики»
У XVI столітті в четвертованому щиті утвердилися поля Катценельнбогена, Зігенгайна, Нідда і Діза з ландграфським левом у серцевому щиті. До гессенського шолома з листяними рогами буйвола, який до цього часу майже завжди стояв один у верхньому гербі, приєдналися нашоломники Катценельнбоґенів і Зіґенгайнів.
Поділ Гессену 1567 року довгий час не мав геральдичних наслідків. Такий самий герб застосовувався до перших чотирьох, потім лише двох підкнязівств (Кассель і Дармштадт). Лише 1659 року геральдика наголосила на збільшенні території, спричиненому придбанням невеликих територій Ізенбурга в 1642 році і, нарешті, в 1648 році шляхом придбання князівства Герсфельд і частини графства Шаумбург: відтоді на шестипподільному щиті з'явилися знаки Герсфельда, Зігенгайна, Катценельнбогена, Діза, Нідди, Ізенбурга і, нарешті, шаумбурзького кропив'яного листа, тоді як на щиті з серцем продовжував мати гессенського лева. Після 1736 року вимирання князівського дому Ганау спричинило включення частин його семиполюсного щита (з Бітчем, Ганау, Рінеком, Цвайбрюкеном, Мюнценбергом, Оксенштейном і Ліхтенбергом) до гербів ландграфів Касселя і Дармштадта як спадкоємців. З 1774 року герб Дармштадтської лінії складався з десяти полів з серцевим щитом; з 1804 року кількість полів, включаючи серцевий щит, збільшилася до 17, що ілюструє стан володіння до піднесення до Великого герцогства (1806).
Гессенське ландграфство Герб ландграфства Гессен (1247–1567) зберігся в гербовнику Йоганна Зібмахера 1605 року. На ньому в серцевому щиті зображено «барвистого» або «Гессенського лева».
Гессен-Дармштадтське ландграфство
Герб ландграфства Гессен-Дармштадт (1567–1806) розтятий і перетятий двічі, поля 3, 4, 5 і 6 розділені кожне:
Князівство Герсфельд (колишнє абатство, передане Гессен-Касселю в 1648 році. Гессен-Дармштадт, який сам не мав територіальних придбань, наслідував геральдичний приклад і також зобразив Герсфельд): срібний патріарший хрест червоного кольору. Графство Зігенгайн: розділене чорним по золоту, з шестикутною срібною зіркою вгорі. Графство Каценельнбоген (1479 р. у Гессені): червоний лев із синьою короною в золоті. Графство Нідда (1450 р. у Гессені): розділене від чорного до золотого, дві восьмикінцеві срібні зірки вгорі. Графство Діц (1386 р. у Катценельнбогені, після його вимирання в 1479 р. в Гессені): червоне зображення двох золотих леопардів, що крокують один над одним. Ганау (зберігся в 1736 році після вимирання графів Ханау): три червоні шеврони один на одному в золоті. Графство Шаумбург (1648 – Гессен-Кассель): червоний щит, розділений сріблом поверх червоного, оточений сріблястим листом кропиви. Володіння Ліхтенберг: у червоній облямівці чорний лев, озброєний червоними язиками. Графство Ізенбург-Бюдінген: дві срібні чорні смуги. Графство Оксенштайн: у сріблі два червоні злитки.
Серцевий щит: синій лев (ландграф Гессенський), дев'ять разів розділений срібним і червоним, увінчаний золотою короною і в золотих обладунках.
Велике герцогство Гессенське
У гессенських гербах кількість поділок на леві змінювалася протягом тривалого часу і відрізнялася також у пізніших гербах Пруссії та Саксонських земель, хоча дев'ятикратний поділ був встановлений для Гессену здавна. Срібло для верхньої смуги стало правилом лише наприкінці XV століття. Намет шоломів спочатку було синьо-червоним (як у 1334 році), пізніше — переважно червоно-срібним. Додавання інших територіальних гербів до гессенського лева, яке з'явилося у другій половині XV століття, було знову відкинуто у Великому герцогстві Гессенському з 1808 по 1902 рік.
Клеменс Штадлер пише:Лев вперше з'явився з королівською короною та мечем як додатковими символами рангу та гідності. Це була перша фундаментальна зміна гессенського герба за понад 500 років. Вона була запроваджена 29 липня 1808 року.
Озброєння мечем і, відповідно, відхід від попереднього герба критикували сучасники. Ульріх Фрідріх Копп сказав у 1831 році:
«Але навіть старі герби страждають, більше того, вони іноді навіть знищуються, коли до них вносяться зміни. Таким чином, великим недоглядом є те, що на новому гербі Великого герцогства Гессен-Дармштадт лев (щоб зробити його лідером) отримав меч у лапу. Тим самим він перестає бути старим тюрингським і гессенським левом і, згідно з геральдичними правилами, стає меншим, ніж був раніше».
- В: Густав Адельберт Сейлер: Історія геральдики'
Пізніше Бернгард фон Кене критикував по-іншому:
Гессенське курфюрство Курфюрство Гессен існувало з 1814 по 1866 рр. До його повалення у 1866 р. Кассельська лінія, яка стала курфюрстською у 1803 р., використовувала щит, розділений двічі, в тому числі серцевий щит з однохвостим коронованим левом, розділений дев'ять разів срібним і червоним (без меча), як свій великий герб, який загалом мав тринадцять історичних гербів:
у сріблі чорний смужковий хрест (Князівство Фульда) почетвертований: у верхній частині з центральним щитом, розділеним червоним і золотим (Мюнценберг), 1 і 4 золотими, трьома червоними шевронами (ганау), 2 і 3, розділеними сім разів червоним і золотим (Графство Рієнек); внизу в золоті червоний лев (Катценельнбоген) червоний патріарший хрест у сріблі (князівство Герсфельд) Зігенгайн Знак серця Гессен Нідда у блакитному полі Золотий хрест з піднятим поперечним рукавом (Князівство Фріцлар) перетятий; угорі в червоному полі два золоті леви, що крокують (графство Дієз), унизу в червоному полі срібний лист кропиви, покритий щитом, розділеним сріблом і червоним (графство Шаумбург) у сріблі дві чорні смуги (Ізенбург)
Щитотримачі: два золоті леви з королівськими коронами. Малим гербом був серцевий щит з королівською короною на ньому.
Герцогство Нассау Династична родина Лауренбургів (дім Нассау) отримала свою назву від замку Нассау на річці Лан з другої половини ХІІ століття. Починаючи з 1255 року, відбувся численний поділ на лінії, названі за основними територіями правління (Нассау-Вайльбург, Нассау-Ділленбург, Нассау-Гадамар, Нассау-Усінген, Нассау-Саарбрюкен, Нассау-Діц тощо), а їхня приналежність до спільного дому неодноразово підтверджувалася спадковими об'єднаннями. Піднесення членів всієї династії до князівського стану почалося в 1650 році, а в 1806 році князівства Нассау-Узінген і Нассау-Вайльбург об'єдналися, утворивши герцогство Нассау.
Лев з облямівкою щита, розділеною на два ряди, вперше з'являється на печатці графа Валрама до 1198 року. Типовий ґонт Нассауського щита, якам нерівномірно всіяне поле, з'являється на печатках з 1221 року і, безсумнівно, була символом для розрізнення герба графа Генріха II від брата Рупрехта IV. Спочатку вони мали вертикальну прямокутну форму, але згодом їх почали зображати скошеними, іноді горизонтально або діагонально; їх кількість була визначена лише наприкінці XVIII століття. Нассауський лев був увінчаний золотою короною з XV століття, а його червоні обладунки були знову затверджені 1783 року. Тинктура золота для лева, черепиці та синього кольору для поля встановлено з найдавніших записів. Перші нашоломники з'явилися на початку XVI століття. У ХІХ столітті відома напівкругла нашоломна дошка, поверхня якої розділена сімома дугоподібними лініями. 1353 року було введено пізніший переважаючий орнамент шолома: лев, що сидить між двома синіми гонтовими рогами буйвола; воно стало леном курфюрстів Пфальцу. Намети синьо-золоті.
Прусська провінція Гессен-Нассау