Сілва Батута (, 2 січня 1940, Сан-Паулу — 29 вересня 2020, Ріо-де-Жанейро) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника.
Виступав, зокрема, за клуби «Корінтіанс» та «Фламенго», а також національну збірну Бразилії.
Клубна кар'єра Сілва Батута почав кар'єру у віці 15 років у клубі «Сан-Паулу». Провівши там два сезони, він перейшов на правах оренди в «Бататайс»Silva, ou silva batuta . Провівши там півроку, футболіст був проданий в клуб «Ботафогу».
Два роки по тому Батута став гравцем «Корінтіанса», дебютувавши в команді 21 травня 1962 року в матчі з колишньою командою, «Ботафого»Craques do passado-Walter Machado da Silva. Там же він отримав від коментатора Жорже Курі своє футбольне прізвисько — Батута, на честь «баттути», палички диригента, що служила для відбивання тактуSilva … uma batuta que comandava alegria. У «Корінтіансі» Батута виступав 4 сезони, провівши 143 матчі (у деяких джерелах — 140) і забивши 89 голів.
У 1965 році Сілва перейшов до клубу «Фламенго», який шукав заміну Жерсону. У першому ж сезоні він допоміг клубу виграти чемпіонат штату Ріо-де-Жанейро, ставши найкращим бомбардиром командиRio de Janeiro Championship 1965. У наступному сезоні він також став найкращим бомбардиром «Фла», забивши 12 голів, але клуб посів друге місцеRio de Janeiro Championship 1966. У «Фламенго» він також близько подружився з Алміром Пернамбукіньйо, який покинув клуб, після відходу з нього Батути.
1966 року Сілва був куплений іспанською «Барселоною» за 180 тис. доларів із заробітною платою в 20 тис. доларів на рік. Але в ті роки клуб не мав права заявляти іноземних футболістів, через що гравець виступав за «Барсу» лише в товариських матчах75 anos de Silva Batuta, o unico brasileiro artilheiro do argentinao. Більш того його образив навіть президент клубу, , який сподівався, що незабаром заборона була знята, і сказав гравцю: «Якщо ти не зможеш грати, то я буду використовувати тебе як водія. Завжди хотів чорного шофера»Enrique llaudet contrata un chofer negro. Але відміни правила не відбулося, тому Сілва, який прибув до столиці Каталонії в лютому 1967 року, взяв участь лише в 15 товариських матчах, в яких забив вісім голів і у липні 1967 року преса оголосила, що футболіст повернувся до Бразилії, в клуб «Сантос», але там провів лише сезон, в якому клуб виграв чемпіонат штату.
1968 року Сілва знову став гравцем «Фламенго», і в першій грі після його повернення він забив три голи на «Маракані» в матчі з «Крузейро» в присутності 180 тис. глядачівBatuta: «O Flamengo e tudo para mim» і того ж року форвард втретє став найкращим бомбардиром «Фла», 11 разів вразивши ворота суперників у чемпіонаті РіоRio de Janeiro Championship 1968. Всього гравець виступав там півтора року, забивши за клуб, в цілому, 68 голів в 132 іграх.
У 1969 році Батута став гравцем аргентинського «Расінга» (Авельянеда). Перший гол за клуб він забив у матчі з «Естудіантесом», а всього забив за клуб 18 голів у 28 матчах, з яких 14 в Метрополітано, завдяки чому він став найкращим бомбардиром турніру.
Повернувшись до Бразилії, Батута став гравцем клубу «Васко да Гама», з яким став чемпіоном штату Ріо. Він грав в оренді в «Ботафого» і «Ріо-Негро» з Манауса, а потім повернувся в «Васко»Silva.
Згодом футболіст перейшов в Колумбійський « Атлетіко Хуніор», а завершив кар'єру в венесуельській команді «Тікіре Канаріас» в 1975 році. Потім Валтер працював тренером і помічником головного тренера во «Фламенго», а також скаутом клубу.
Виступи за збірну 14 травня 1966 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії в грі проти збірної Уельсу, в якій забив перший гол за Бразилію. Влітку того ж року у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1966 року в Англії, де зіграв у одному матчі проти Португалії (1:3), а його команда сенсаційно не вийшла з групи.
Після «мундіалю» за збірну більше не грав. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 1 рік, провів у її формі 6 матчів, забивши 2 голи.
Титули і досягнення
Командні Переможець Ліги Пауліста (2): «Сан-Паулу»: 1957 «Сантус»: 1967 Переможець Ліги Каріока (2): «Фламенго»: 1965 «Васко да Гама»: 1970
Особисті Найкращий бомбардир чемпіонату Аргентини: Метрополітано 1969 (14 голів)
Особисте життя У 1995 році закінчив юридичний факультет UNISUAM. В останні роки він працював бібліотекарем у штаб-квартирі «Фламенго» .
У 2020 році Батута був госпіталізований в лікарню Про-Кардіаку в байрро Ботафогу, будучи хворим на COVID-19. Він помер через 10 днів 29 вересня 2020 року на 81-му році життя у місті Ріо-де-Жанейро.Morre Silva Batuta, ex-atacante do Corinthians e ídolo do FlamengoMorre Silva Batuta, ex-atacante de Corinthians, Flamengo e Vasco … — Veja mais em https://www.uol.com.br/esporte/futebol/ultimas-noticias/2020/09/30/morre-silva-batuta-ex-atacante-de-corinthians-flamengo-e-vasco.htm?cmpid=copiaecolaÍdolo do Flamengo, Silva «Batuta» morre no Rio aos 80 anosÍdolo do Flamengo, ex-atacante Silva 'Batuta' morre por causa da Covid-19.
Батута був одружений. З дружиною Мартою вони відзначили в 2014 році 50-річну річницю шлюбу. У них троє дітейSilva, o Batuta, сини та Воллес також стали футболістами.
Примітки
Посилання