Біса́у () — столиця та найбільше місто Гвінеї-Бісау, адміністративний центр автономного сектора Бісау.
Етимологія Термін «Бісау» може походити від назви клану Н'нссасун, у множині — Боссасун. Інтчасу (Боссасу) — це ім'я, яке дали племіннику короля Мекау, першого правителя Бісау, сина його сестри Пунгенхум. Боссасу утворив клан народу Папель.
Історія
З давніх часів, ще до приходу європейців, і аж до початку XX століття острів Бісау був королівством, населеним народом Папель. Згідно з усною традицією, королівство було засноване Мекау, сином короля Кінари (Гвінали), який переїхав у ці краї разом зі своєю вагітною сестрою, шістьма дружинами та підданими королівства свого батька. Королівство складалося з семи кланів, нащадків сестри та шести дружин. Клан Боссасун, який походить від сестри, успадкував трон. Королівство Бісау було дуже стратифікованим. Коронація короля супроводжувалася практикою зв'язування та побиття короля, оскільки король мав знати, як відчувається покарання, перш ніж його застосовувати, а також врученням списа, королівського знака влади. Коли португальці почали торгувати там у XVI столітті, король Бісау був одним з найбільш лояльних монархів регіону. У 1680 році Бісау навіть допоміг португальцям у конфлікті з Папелами з Кашеу.
Місто було засноване в 1687 році як португальська торгова факторія. У цей же період французи активізували свою діяльність у цьому регіоні. Хоча король Бісау Бакомполько відмовив їм у дозволі на будівництво форту, він дозволив їм заснувати торгову факторію, з якої вони, серед іншого, відправляли тисячі рабів. У відповідь португальська Conselho Ultramarino заснувала генерал-капітанство Бісау, і до 1696 року в місті з'явилися форт, церква та лікарня. Це був головний торговий центр на річці Геба і на південь від неї, який за значимістю змагався з Кашеу, а то й перевершував його.
Бакомпулько помер у 1696 році. Король Інсінхате вийшов переможцем із суперечки про спадщину, незважаючи на мовчазну опозицію Португалії, і відносини швидко погіршилися. Коли генерал-капітан Піньейру спробував запровадити монополію Португалії всупереч політиці вільної торгівлі Папеля, Інсінхате оточив недобудовану фортецю і погрожував знищити її мешканців. Піньейру пізніше помер у полоні Папеля. Не маючи можливості забезпечити торговельну монополію або стягувати мита з іноземних суден, португальці незабаром покинули форт. Вони повернулися в 1753 році, але, зіткнувшись з рішучим опором Папеля, не змогли побудувати новий форт і залишили його через два роки.
Форт був перебудований компанією «Гран-Пара та Мараньян» у 1775 році, щоб краще продемонструвати силу Португалії та зберігати більше рабів для відправки до Бразилії. Однак реальний контроль над територією залишався в руках королів Папеля. У 1869 році, в рамках зусиль по більш ефективному управлінню територією, Бісау було підвищено до статусу комуни.
Протягом декількох десятиліть до і після перелому XX століття папели чинили запеклий опір колоніальним «кампаніям з умиротворення». У 1915 році, після 30 років війни, португальці під командуванням офіцера та воєначальника Абдула Інджая перемогли Королівство Бісау та назавжди включили його до складу Португальської Гвінеї. У 1941 році столицю було перенесено з Болами до Бісау. У 1959 році відбулося криваве придушення страйку докерів, що стало ключовою подією, яка підштовхнула націоналістів до збройного опору.
Після проголошення незалежності антиколоніальними партизанами ПАІГК у 1973 році столицею повстанських територій було оголошено Медіна-ду-Бое, тоді як Бісау залишався столицею окупованих португальцями регіонів, а де-юре — столицею всієї Португальської Гвінеї. У 1968 і 1971 роках місто було атаковане націоналістичними силами. Коли Португалія надала незалежність після військового перевороту 25 квітня в Лісабоні, Бісау стало столицею новоствореної незалежної держави.
Бісау був ареною інтенсивних бойових дій на початку та наприкінці громадянської війни у Гвінеї-Бісау в 1998 та 1999 роках. Значна частина інфраструктури була зруйнована, а більшість населення втекла. Після відновлення миру місто відновилося, і за даними перепису 2009 року в ньому проживало понад 25 % населення країни. У місті було побудовано багато нових будівель і відремонтовано старих.
У 2023 році турецька електроенергетична компанія Karpowership місто від електропостачання через несплату рахунків на суму понад 15 мільйонів доларів. Постачання електроенергії припинилося рано вранці 17 жовтня та було відновлено ввечері наступного дня, після того, як Гвінея-Бісау здійснила платіж у розмірі 6 мільйонів доларів.
Географія Бісау розташований в гирлі річки Геба, на березі Атлантичного океану. Територія навколо міста надзвичайно низинна, і річка доступна для океанських суден, незважаючи на її скромний стік, на відстані близько 80 кілометрів (50 миль) від міста.
Клімат Клімат Бісау — тропічний саванний (Aw за класифікацією кліматів Кеппена), який не є достатньо вологим, щоб вважатися тропічним мусонним кліматом (Am), але набагато вологішим, ніж більшість кліматів цього типу.
З листопада по травень майже не випадає опадів, але протягом решти п'яти місяців року в місті випадає близько 2000 міліметрів опадів. Під час сезону дощів і навіть за три місяці до нього висока вологість повітря робить життя в місті дуже дискомфортним.
Демографія За переписом населення 1979 року населення Бісау становило 109 214 осіб. За переписом населення 2015 року населення Бісау становило 492 004 особи.
Економіка Морський порт на узбережжі Атлантичного океану (експортується пальмова олія і ядра пальмових горіхів, арахіс, шкури, лісоматеріали, кава, каучук, бавовна і цукор). Головний промисловий центр країни (близько 60 % всіх промислових підприємств Гвінеї-Бісау). Харчовосмакова, лісопильна, меблева і легка промисловість, гончарне виробництво, судноремонтні майстерні. Підприємства, що знаходяться в місті, займаються переважно переробкою сільськогосподарської продукції, виробництвом напоїв, тканин, будівельних матеріалів, сигарет і взуття.
Транспорт
Повітряний транспорт Бісау обслуговується Міжнародним аеропортом Освальдо Вієйра, єдиним міжнародним аеропортом країни, який наразі пропонує рейси шести різних авіакомпаній.
Автомагістралі Головною автомагістраллю, що з'єднує Бісау з рештою країни та континентом, є Трансзахідноафриканська прибережна автомагістраль. Існує також багато менших національних автомагістралей, що з'єднують інші великі міста, такі як Бафата та Габу.
Освіта Основними середніми навчальними закладами в Бісау є Національний ліцей Кваме Нкрума та адвентистська школа Бетель-Бісау. Основними вищими навчальними закладами міста є Університет Амілкара Кабрала, Католицький університет Гвінеї-Бісау та Університет Жана Піаже Гвінеї-Бісау.
У місті Бісау досі є дві міжнародні школи:
Escola Portuguesa da Guiné-Bissau Escola Portuguesa Passo a Passo
Релігія Основними релігіями є мусульманство (50 %), потім християнство (34 %) та анімісти (7,9 %).
Місця поклоніння Серед місць відправлення релігійних обрядів переважають мусульманські мечеті. Є також кілька християнських церков та храмів, таких як Римсько-католицька єпархія Бісау (Католицька церква), євангельські церкви та Вселенська церква Царства Божого.
Культура Серед визначних пам'яток — побудовані португальцями в 18 столітті казарми Форталеза-де-Сан-Жозе-да-Амура, в яких знаходиться мавзолей Амілкара Кабрала, меморіал Піджігуїті, присвячений докерам, які загинули під час страйку докерів Бісау 3 серпня 1959 року, Національний інститут мистецтв Гвінеї-Бісау, Новий стадіон Бісау та місцеві пляжі.
Багато будівель у місті було зруйновано під час Громадянської війни у Гвінеї-Бісау (1998—1999), зокрема Президентський палац Гвінеї-Бісау та Французький культурний центр Бісау (нині відбудований), а центр міста досі залишається недостатньо розвиненим. Через велику чисельність мусульманського населення в Бісау Рамадан вважається одним з важливих свят.
Спорт Футбол є найпопулярнішим видом спорту як у країні, так і в місті. У місті базуються 5 футбольних клубів: «Бенфіка», «Ештрела Негра», «Інтер», «Порту» та «Спортінг», які грають у Національному чемпіонаті Гвінеї-Бісау.
У місті розташовані стадіони та .
Відомі люди
— активістка, журналістка та музикантка Едер (футболіст) — футболіст Брума (футболіст) — футболіст Бокунжи Ка — футболіст Рожер Фернандіш- футболіст Жеовані Кенда- футболіст
Галерея
Міста-побратими Агеда, Португалія (1995) Дакар, Сенегал Тайбей, Китайська Республіка (1997) Прая, Кабо-Верде Анкара, Туреччина (2011) Лісабон, Португалія Луанда, Ангола Сінтра, Португалія
Примітки
Посилання Bissau (NATIONAL CAPITAL, GUINEA-BISSAU) // «Encyclopaedia Britannica» Бісау // БСЭ