— традиційна японська новорічна декорація. Зазвичай складається з двохКōдзіен та інші японські словники вказують, що каґамі мочі має два шари мочі. Варіанти з трьома і більше шарами не згадуються. круглих мочі, де менший мочі розміщується поверх більшого, і з дайдаєм зверху. Крім того каґамі мочі можуть декорувати з листом комбу та шпажкою з нанизаною сушеною хурмою. Воно розміщується на підставці, що називається , на простирадлі, що називається , яке повинне захищати будинок від пожежі протягом наступних років. Також прикріпляють аркуші паперу під назвою , складені у форму, що нагадує блискавку, схожі на ті, що видно на поясах борців сумо.

Каґамі мочі вперше з'явилися в період Муроматі (XIV—XVI століття). Кажуть, що назва каґамі («дзеркало») виникла через його схожість із старомодним виглядом круглого мідного дзеркала, яке мало також певне релігійне значення. Пояснення включення слова мочі, полягає у тому, що це є їжею для особливих днів; асоціацією з духом рослини рису, що міститься в мочі; та тим, що мочі як є їжею, яка надає сили.

Два диски мочі мають різні інтерпретації, зокрема символ майбутніх та майбутніх років, людське серце, «інь» та «янь», або місяць і сонце. Дайдай, назва якого означає «покоління», символізує продовження сім'ї з покоління в покоління.

Традиційно каґамі мочі розміщували в різних місцях по всьому будинку. У наш час його зазвичай розміщують у побутовому синтоїстському вівтарі, або камідані. Його також розміщували в токономі, невеликому прикрашеному алькові в головній кімнаті будинку.

Сучасні каґамі-мочі часто формують у складені диски, і продають у супермаркеті у поліетиленовій упаковці. Мандарин або пластична імітація дайдаю часто замінює оригінальний дайдай.

Також спостерігаються варіації форми каґамі мочі. У деяких регіонах також використовують тришарові кагамі мочі. Вони розміщуються на буцудані або на камідані. Існує також тришаровий варіант прикраси, який називається окудокадзарі, і розміщуються у центрі кухні або біля вікна.

Його традиційно споживають у синтоїстському ритуалі під назвою («дзеркальний отвір») у другу суботу або неділю січня. Це важливий ритуал в японських доджьо бойових мистецтв. Він був прийнятий в японських бойових мистецтвах, коли Дзіґоро Кано, засновник дзюдо, виконав його в 1884 році, і з тих пір ця практика поширилася на айкідо, карате та джиу-джитсу доджьо.

Галерея

Примітки