Алі Бабба (Алію) ібн Мухаммад Белло (1804 — 21 жовтня 1859) — султан Сокото в 1842—1859 роках.
Життєпис Старший син Мухаммада Белло, султана Сокото, і наложниці з хауса Ладі. Народився 1804 року в м.Вурмо. Здобув класичну ісламську освіту. Брав участь у походах та державних справах батька.
1842 року після смерті стрийка — Абу-Бакра Атіку — обирається новим султаном Сокото. Спрямував свої зусилля на зміцнення держави, залагодивши конфлікти з емірами, які знову стали опорою султана. Невдовзі після сходження на трон приборкав повстання в Гобірі. Також остаточно замирився з Борну, оскільки постав перед загрозою розпаду держави через повстання 1849 року еміратів Кеббі, Денді і Замфарі. Султанським військам вдалося придушити ці виступи, захопивши Якубу Надаре, еміра Кеббі, а родича Ахмаду Атіку, еміра Замфарі, підкоритися. Але султан не зміг приборкати емірат Хадеджія, що після 10-річної війни домігся фактичної незалежності.
1853 року завдяки посередництву Генріха Барта домовився про торгівлю з британцями, які закріпилися в Лагосі. Також зміцнено торгівельні угоди з усіма мусульманськими сусідами.
В подальшому підкорив емірат Бусса в Боргу, який знову став незалежним. Здійснив походи на північний захід, встановивши зверхність над тамтешніми туарегами. Помер 1859 року. Йому спадкував стриєчний брат Ахмаду Атіку.
Джерела Falola, Toyin (2009). Historical Dictionary of Nigeria. Lanham, Md: Scarecrow Press. Mikaberidze, Alexander (2011). Conflict and Conquest in the Islamic World. Santa Barbara, CA: ABC-CLIO. Njeuma, Martin Z. (2012). Fulani Hegemony in Yola (Old Adamawa) 1809—1902. Cameroon: Langa.