EdCamp Ukraine (ГО «ЕдКемп Україна») — спільнота українських освітян, яка створена й діє за принципами всесвітнього руху EdCamp. Ініціатива EdCamp народилася у 2010 році в США як альтернативний державному спосіб підвищення кваліфікації та професійного розвитку освітян. Основний інструмент — події оригінального формату (не)конференцій. Міжнародний рух EdCamp у 2019, 2020 і 2021 роках відзначений організацією HundrED як одну зі 100 провідних світових освітніх інновацій.
Український рух EdCamp об’єднаний навколо громадської організації «ЕдКемп Україна», серед завдань якої — професійний розвиток шкільних педагогів, підвищення статусу вчительської професії та загалом реформування системи освіти України. Сьогодні EdCamp Ukraine є найбільшим освітянським рухом у країні, до якого приєдналися понад 50 000 освітян з усіх областей України, великих і малих населених пунктів.
Символом руху стала біла ворона, так учасниці й учасники EdCamp Ukraine називають одне одного і українських педагогів, «які своєю відкритістю до нового досвіду та прагненням до змін в освіті й суспільстві загалом вирізняються у своїх спільнотах»Філонова, С.
"Білі ворони" злітаються, щоб змінювати світ на краще / С. Філонова // Освіта України : Педагогічна преса. — 2015. — 38. — С. 14..
Історія Засновником EdCamp Ukraine став Олександр Елькін, який до того працював у сфері інформаційних технологій та вищій освіті. Дізнавшись у 2014 році про формат EdCamp, він отримав згоду від американських засновників руху на створення української спільноти. Після року підготовки, у червні 2015 року було проведено першу подію, а у грудні 2015 року — зареєстровано громадську організацію «ЕдКемп Україна». Загалом 44 країни приєдналися до руху EdCamp. Україна стала третьою в Європі і дев’ятою — у світі.
За 9 років існування спільнота EdCamp Ukraine об’єднала понад 50 000 освітян, із них більшість працюють у школі, але чимало й у дошкіллі, позашкіллі, ЗВО та інших організаціях. У кожній другій школі України є вчителька або вчитель, «білі ворони», які належать до спільноти, у середньому це троє людей в одному закладі.. Оскільки освіта, особливо середня, загалом є фемінізованою сферою, то 95 % з тих, хто беруть участь у національних та регіональних EdCamp-подіях, — жінки. Середній вік відвідувачок/-ів EdCamp-подій – 42,5 років, а стаж їхньої педагогічної роботи в середньому – 18,3 років (за даними організації).
Принципи Проведення будь-яких подій EdCamp Ukraine грунтується на шістьох принципах, сформульованих американськими засновниками руху:
безкоштовність, незалежність, вільна ініціатива, програма визначається в перший день проведення, кожний і кожна можуть стати спікерами, діє закон «про дві ноги» (учасники й учасниці самі визначають, які із сесій відвідають і на який час там затримаються).
Також в EdCamp Ukraine виділяють ефект «довгого хвоста»: найважливіші результати відбуваються вже після подій та проєктів організації.
Напрямки діяльності
EdCamp Ukraine діє у трьох напрямках:
підвищення педагогічної кваліфікації, реформування освіти, впровадження міжнародних ініціатив і кращого світового досвіду у сфері освіти.
Підвищення педагогічної кваліфікації
Національні (не)конференції Одним з основних форматів роботи EdCamp Ukraine є проведення (не)конференцій — подій, зміст та організацію яких визначають власне учасниці й учасники. Цього принципу дотримувалися засновники руху EdCamp у США, і його було перенесено в українську спільноту. EdCamp Ukraine проводить щорічну національну (не)конференцію у Харкові й допомагає освітянам організовувати регіональні (не)конференції у різних населених пунктах України.
Перша національна (не)конференція EdCamp Ukraine відбулася в Харкові 23 й 24 червня 2015 року ще до реєстрації організації. У ці дні було оголошено про створення офіційного всеукраїнського об’єднання «EdCamp Ukraine». У події взяли участь 324 особи та 57 національних і міжнародних експертів та експерток з 8 країн світу, серед яких: Констанція Фортунато (США), Марк Т’юррел (Канада/Німеччина), Діма Зіцер (Ізраїль). Під час події був анонсований формат регіональних (не)конференцій або міні-EdCamp’ів, які проходять у регіонах для місцевих освітянських спільнот.
Друга національна (не)конференція EdCamp Ukraine відбулася у Харкові 9 та 10 квітня 2016 року. У ній узяли участь 532 особи. Своїм досвідом ділилися 82 національні й міжнародні експерти й експертки із 12 країн, серед яких: (Франція), Ева Рамбала (Угорщина), (США). До учасників і учасниць (не)конференції звернулася громадська діячка, дружина президента України Марина Порошенко, участь у події взяли координаторка програм The EdCamp Foundation Кім Сівік і заступник міністра освіти і науки України Павло Хобзей. Бачення майбутньої української освіти обговорювалося на подіумній дискусії з питань подолання дискримінації та сесії стратегічного планування візії української школи, розробленої командою ГО «ЕдКемп Україна».
Третя національна (не)конференція EdCamp Ukraine відбулася у Харкові 29 і 30 квітня 2017 року. У ній узяли участь 716 українських освітян і 135 експертів й експерток з 20 країн світу. Уперше в події EdCamp Ukraine взяла участь очільниця Міністерства освіти і науки України Лілія Гриневич. До спільноти звернулися міжнародний радник у сфері освіти сер , головною темою (не)конференції стало впровадження реформи Нова українська школа .
Четверта національна (не)конференція EdCamp Ukraine «Усе буде по-білому!» відбулася у Харкові 2 і 3 липня 2018 року. У ній узяли участь 143 експертки й експерти з 11 країн світу та 946 освітян з усіх областей України, а також міністр освіти і науки Лілія Гриневич, Уповноважений Президента України з питань захисту прав дитини Микола Кулеба, співзасновниця світового руху EdCamp Хадлі Ферґюсон. Головною темою стало навчання, збудоване на цінностях, та дозвіл МОН педагогам підвищувати кваліфікацію в недержавних організаціях.
П’ята національна (не)конференція EdCamp Ukraine «Хороша людина. Зрощуємо в Україні» відбулася у Харкові 7-9 липня 2019 року. У ній узяли участь 1 009 учительок і вчителів, 197 експерток і експертів з 19 країн. EdCamp Ukraine 2019 підтримали й українські зірки: Наталія Мосейчук розповідала про проєкт «Право на освіту», Тарас Тополя ділився ідеями відповідального батьківства, Євген Клопотенко просував ідею реформування харчування в школах, а Слава Фролова пояснювала на прикладах виставок дитячих малюнків, як мистецтво допомагає розвитку дитини. На (не)конференції за участі міністерки освіти і науки Лілії Гриневич презентували пілотний проєкт з упровадження у 26 школах по всій Україні програми з розвитку м’яких навичок — SEE Learning (соціально-емоційне та етичне навчання). До учасників і учасниць (не)конференції звернувся у листі Президент України Володимир Зеленський.
Під час всеукраїнського карантину навесні 2020 року команда EdCamp організувала «Антикризовий національний онлайн-EdCamp 2020: школа зараз та у «світі після», який відбувся 13-17 квітня. Головними темами (не)конференції стали п’ять напрямів: дистанційна освіта, освітня політика, фізичне здоров’я і психологічна стійкість, фінансові та правові виклики, педагогіка партнерства. У перший день події до вебінарів доєдналися 10 019 людей. Усього за 5 днів відбулося 80 689 підключень до сесій. Ця (не)конференція стала найбільшою освітньою онлайн-подією в історії держави. Крім українців, до події долучилися учасниці й учасники з 22 країн світу. Як експерти у події взяли участь лавреат Нобелівської премії миру, Його Святість Далай-лама XIV, історик, викладач, письменник, автор бестселеру «Людина розумна» Ювал Ной Харарі, віцепрезидент Microsoft з питань освіти Ентоні Сальсіто, розробник міжнародного тестування PISA , учитель, освітній менеджер та піонер демократичного навчання , голова Представництва Фонду народонаселення ООН в Україні Хайме Надаль, телеведучі Марія Єфросиніна, Слава Фролова, Олександр Педан, Наталія Мосейчук, директорка фонду Олени Пінчук Ольга Руднєва, фронтмен гурту «Антитіла» Тарас Тополя, т. в.о. міністра науки й освіти Любомира Мандзій, міністр освіти і науки (2016 — 2020 рр.) Лілія Гриневич, голова комітету з питань освіти, науки та інновацій Верховної Ради України Сергій Бабак та його заступник Сергій Колебошин, перший освітній омбудсмен України Сергій Горбачов. З привітальним словом до учасників і учасниць події звернулася Перша леді України Олена Зеленська.
У грудні 2021 року організація влаштувала сьому (не)конференцію — «Національний EdCamp для радості !-)» (альтернативна назва EdCamp Joy). (Не)конференція в онлайн-форматі тривала 10 днів, з 7 до 18 грудня. Участь у події взяла 1161 особа — педагоги всіх ланок освіти, інші дорослі, які працюють із дітьми, та батьки. Офлайн частина пройшла у форматі зустрічі міжнародних делегацій руху EdCamp з 18 до 22 грудня. Були підписані меморандуми про співпрацю — між національними рухами EdCamp шести країн (Білорусь, Молдова, Грузія, Румунія, Вірменія), EdCamp Ukraine з Малою академією наук України, й Харківським національним педагогічним університетом імені Г. С. Сковороди. Учасниками події стали 30 всесвітньо відомих науковців, освітян, психологів/-ок, лідерів/-ок думок, чиї дослідження й практична діяльність стосуються феномену радості. Це світовий освітній експерт та розробник міжнародного тестування PISA Андреас Шляйхер (Німеччина), фахівець у галузі освіти, продюсер документальних фільмів, венчурний інвестор та письменник Тед Дінтерсміт, психологиня, письменниця, засновниця програми викладання у Коледжі Уільямсон Сьюзан Енгел (усі — США), видатний педагог Шалва Амонашвілі (Грузія). Також відбулися закриті покази трьох кінострічок: «Хто має найвищі шанси» (Most Likely to Succeed, 2015, США), «Місія: радість. Шукаємо щастя в складні часи» (Mission: Joy — Finding Happiness in Troubled Times, 2021, США) та «Чому я живий» (2021, Україна).
Через повномасштабне вторгнення росії в Україну запланована на 2022 рік міжнародна (не)конференція, на яку мали приїхати освітяни з країн Східного партнерства (Білорусія, Вірменія, Грузія, Молдова), не відбулася.
Наприкінці червня 2023 року відбувся Національний EdCamp ВОЛЯ-2023 «Передпереможна сила для післяпереможних планів», на якому були викристалізовані основні принципи для роботи з учнівством після перемоги України. Подія тривала три дні у змішаному форматі та зібрала експертне коло з багатьох всесвітньовідомих та українських експертів/-ок. Свою візію представили міністр освіти і науки України Оксен Лісовий, директор з питань освіти та навичок Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), засновник міжнародного дослідження PISA Андреас Шляйхер, перший освітній омбудсмен України Сергій Горбачов, голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак, голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Колебошин, член Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Роман Грищук, керівниця Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко, в.о директора Українського інституту розвитку освіти Олександр Ворохаєв, міністерка освіти і науки України (2016-2019 рр.) Лілія Гриневич та ін. Дискусії відбувалися за 8 напрямами: 1) безпека і цивільний захист, 2) відкритість світу, 3) зміст освіти, 4) інфраструктура і мережа, 5) навички майбутнього, 6) професійний розвиток педагогічних (науково-педагогічних) працівників/-иць, 7) стійкість і зцілення, 8) цифрова школа — роль технологій в організації та змісті навчання. За результатами (не)конференції буде випущена книга «Якою може бути нова / українська / школа».