Церква святого Юрія в Шибалині — парафія і храм греко-католицької громади Бережанського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Шибалин Тернопільського району Тернопільської области.
Історія церкви Греко-католицька громада села Шибалин була офіційно зареєстрована Бережанським райвиконкомом 23 серпня 1990 року. Будівництво храму святого Юрія розпочалося 30 червня 1996 року і тривало до 2003 року.
Архітектором храму був Василь Зорик з Бережан. Значну фінансову та матеріальну підтримку надали: Ганна Бідяк з Канади о. Зеновій Дідух Юрко і Марія Дністрянські Німецька благодійна організація «Реновабіс» Місцева селянська спілка, а також організації району, доброчинці з навколишніх сіл, парафіяни, представники української діаспори з Канади та Австралії.
Іконостас виготовляє місцевий різьбяр Іван Бороздюк, а стіни частково розписав художник з Бережан Ярослав Крук.
24 серпня 2003 року храм освятив владика Тернопільсько-Зборівської єпархії Михаїл Сабрига у співслужінні з численним духовенством.
Парафія як греко-католицька існувала вже у 1872 році. До 1946 року вона належала до УГКЦ, але після того, як частина жителів залишилася в православ'ї, у 1999 році село розділилося на дві конфесії: УПЦ КП та УГКЦ.
Храм Воскресіння Христового, збудований у 1904–1907 роках і освячений митрополитом Андреєм Шептицьким, нині належить православній громаді. Це змусило греко-католиків збудувати власний храм.
Остання єпископська візитація перед радянським періодом відбулася у 1936 році, її провів єпископ-помічник Львівської архієпархії Іван Бучко.
При парафії діють чоловіче і жіноче братства. На території встановлено хрести на честь скасування панщини, місійний хрест та хрест на честь проголошення незалежності України у 1991 році.
Парохи о. Теодозій Павчук (1870—1880), о. Віктор Білінський (1885—1890), о. Миколай Садовський (1900—1910), о. митрат Дмитро Мигоцький (1918—1944), о. Роман Смулка (1944—1979), о. Василь Івасюк (1990—1993), о. Іван Хрептак, о. Богдан Стойко (1993—1997), о. Роман Маслій (1997—1998), о. Андрій Буняк (1998—2000), о. Богдан Думінський (2000), о. Зеновій Багрій (2000—2004), о. Петро Сташків (2004—2007), о. Олег Драган (з грудня 2007).
Джерела