Церква Преображення Господнього в Дичках — парафія і храм греко-католицької громади Великобірківського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Дичків Тернопільського району Тернопільської области.
Оголошена пам'яткою архітектури місцевого значенняЛист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року..
Історія церкви Греко-католицька парафія в селі Дичків виникла у серпні 1759 року. У 1842 році її ліквідували, приєднавши до парафії у Великих Бірках. Однак, у 1881 році парафіяни з Дичкова та Красівки звернулися до митрополичої консисторії у Львові з проханням відновити окрему парафію, що було дозволено у 1893 році. Того ж року була збудована мурована церква.
Радянська влада згодом закрила храм, плануючи перетворити його на музей. Але наприкінці 1989 року громада села почала його відновлювати. Перша греко-католицька відправа після довгої перерви відбулася у січні 1990 року.
Стараннями о. Мелодія Бучинського при церкві Преображення Господнього було засновано братство Матері Божої Неустанної Помочі, а у серпні 2004 року — Марійську дружину.
Парохи о. Микола Волянський (1832), о. Теодор Стадник (1893—1896), о. Платон Карпінський (1896—1914), о. Степан Боне (1914—1919), о. Іван Волянський (1920—1926), о. Михайло Мартишок (1926—1927), о. Остап Охримович (1927—1938), о. Володимир Рудик (1938—1949), о. Михайло Рокіцький (1949), о. Василь Іванюк, о. Роман Мороко (1961—1964), о. Василь Павлишин, о. Павло Репела, о. Дмитро Петро Квич, о. Олег Кривобочко, о. Тарас Рогач, о. Володимир Зарічний, о. Мелодій Бучинський (2000—вересень 2008), о. Олег Леськів (з грудня 2008).
Примітки
Джерела