Марша Вірджинія Гант (; 17 жовтня 1917, Чикаго, Іллінойс — 7 вересня 2022, Лос-Анджелес, Каліфорнія) — американська акторка та модель.
Життєпис Народилася 17 жовтня 1917 року у Чикаго в родині Ерла Ганта, юриста, і Мінабель Гант, педагога з вокалу. Окрім неї в родині була старша дочка Марджорі (педагог, померла 2002 року). Скоро родина переїхала до Нью-Йорка, де Марша навчалася у Школі Гораса Манна для дівчат, яку закінчила 1934 року.
Замість вступити до коледжу, як наполягали батьки, вона почала кар'єру моделі, в якій швидко досягла успіху, одночасно граючи на театральній сцені. Вже через рік, у 1935, вона подписала контракт з «Paramount Pictures», — її кінодебют відбувся того ж року в фільмі «Суддя Вірджинії» Едварда Седжвіка, де їй одразу ж дісталась одна з головних ролей.
У 1930-х та в 1940-х, окрім активної роботи в кіно, Гант багато часу приділяла соціальним організаціям. Її підпис часто стояв на різноманітних петиціях в просуванні багатьох ліберальних програм. Вона також була однією з членів Комітету першої поправки, куди також входили такі голлівудські зірки, як Мірна Лой, Гамфрі Богарт, Генрі Фонда, Френк Сінатра та багато інших. У зв'язку з цим її ім'я з'явилося на сторінках антикомуністичного видання «Red Channels» і скоро Марша Гант разом с чоловіком потрапила до чорного списку Голлівуду, що завдало великої шкоди її кар'єрі, бо багато режисерів відмовилися знімати акторку в своїх фільмах.
27 жовтня 1947 року вона з групою з 30 діячів кіно (включно з Джоном Г'юстоном, Лорен Беколл та Денні Кеєм) вирушила до Вашингтону, щоб протестувати проти дій Конгресу. Три дні потому вона повернулась до Голлівуду, й одразу ж їй був пред'явлений ультиматум, засуджуючий її дії. Їй пропонувалося припинити ліберальну діяльність, бо інакше шлях на великі екрани буде для неї закрито. Марша Гант була дуже обурена, оскільки не була комуністкою, а лише боролася за свободу слова та вільну демократію, тому відмовилась піти на компроміс. Внаслідок її кінокар'єра майже згасла у 1949 році.
В подальші роки вона з'явилась лише в кількох кінофільмах, в основному працювала на телебаченні. Пізніше, хоча погляди американської влади сильно змінилися, й чорний список припинив своє існування, Марша Гант так й не вийшла на попередній зірковий рівень 1930-х.
2002 року удостоєна премії Золота бутса. Востаннє на екранах з'явилась у 2008 році — в короткометражці Едді Мюллера «Великий інквізитор» та у стрічці-мок'юментарі «Вбивства в Емпайр Стейт Білдінгу». Досягнення акторки відмічено зіркою на Голлівудській алеї слави. Із віком не припиняла цікавилася соціальними проблемами, включаючи глобальне забруднення, бідність, проблеми країн третього світу та природний приріст населення.
Марша Гант померла 7 вересня 2022 року в себе вдома у Лос-Анджелесі, Каліфорнія, в 104-річному віціhttps://www.hollywoodreporter.com/movies/movie-news/marsha-hunt-dead-blacklisted-actress-1235216286/https://variety.com/2022/film/news/marsha-hunt-dead-blacklist-1235367744/ .
Особисте життя 1938 року Марша Гант вступила у шлюб з директором редакційного відділу студії «Paramount Pictures» Джеррі Гоппером. Розлучилися 1943 року.
1946 року другим чоловіком акторки став сценарист Роберт Преснелл-молодший. Дочку (свою єдину біологічну дитину) народила недоношеною 1 липня 1947 року, дитина померла наступного дня. Пізніше вони стали прийомними батьками. Шлюб тривав до смерті чоловіка 14 червня 1986 року в 71-річному віці.
Фільмографія
Примітки
Посилання