Костянтин Митрофанович Лозови́й ( 14 січня 1930, Чуднів — 4 травня 1976, Ужгород) — український радянський скульптор; член Спілки художників України з 1963 року.
Біографія Народився 14 січня 1930 року в місті Чуднові (тепер Житомирська область, Україна). 1958 року закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (викладачі Вітольд Манастирський, Іван Севера, Луїза Штернштейн). Член КПРС.
Жив в Ужгороді, в будинку на вулиці Золотій № 24. Помер в Ужгороді 4 травня 1976 року.
Творчість Працював в галузі станкової та монументальної скульптури. Створював композиції у техніках карбування та різьблення.
Серед робіт: «Портрет Героя Радянського Союзу Олекси Борканюка» (1960, у співавторстві з Михайлом Поповичем); «Лісоруб» (1960); «Кобзар» (1964); «Партизан» (1965); монумент Слави в Мукачевому (1969, у співавторстві з Михайлом Поповичем); «Закохані» (1969); «Сім’я» (1969); «Подруги» (1972); «Птиці» (1973); «Праця» (1974); «Джордано Бруно перед інквізицією» (1974); «Солекоп» (1975). Брав участь у республіканських виставках з 1960 року.
Література , сторінка 273; Кузьма Б. І. Лозовий Костянтин Митрофанович //