Сергій Іванович Сурмач ( 13 липня 1955, Лубни) — відомий український поет, автор шести поетичних книг, лауреат літературних премій.
Життєпис Народився 13 липня 1955 року в Лубнах на Полтавщині, у родині вчителів.
1977 році закінчив Полтавський Національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка (тоді ще інститут), за фахом — історик.
Працював у закладах освіти та культури, газетярем, на будівництві на Донбасі.
Автор шести поетичних книг.
Підготував до друку книгу «Жевриво», куди увійшли тексти 2014—2020 років. Друкувався у вітчизняних і зарубіжних журналах, в колективних збірниках та антологіях.
З 2018 року член Асоціації українських письменників.
З 2000 року мешкає в Криму. Із 70-х років перебував під постійним наглядом КДБ, зазнаючи утисків і переслідувань з боку радянської влади, у 80-х роках його вірші заборонено друкувати навіть на місцевому рівні.
У 1979 році рукопис першої книги — «Квіти заметілі» рецензувалися у 1979 р. в кабінеті молодого автора при Спілці письменників УРСР, одержав схвальні відгуки, але через згадані вище причини у світ так і не вийшов.
На пам'ятнику Герою України, вишивальниці Вірі Роїк у Сімферополі викарбувані рядки із книги Сергія Сурмача «Я, Віра». На тексти поета написані пісні петербурзьким композитором Валеріаном Стратуцею та полтавським — Геннадієм Рагуліним.
Творчість
Книги
Сурмач С. І. Дієслово / С. І. Сурмач. — Сімферополь: «Титан», 2003. — 153 с. Сурмач С. І. У краю, де висиха Дніпро / С. І. Сурмач. — Сімферополь: «Доля», 2004. — 87 с. Сурмач С. І. Зимові вогні / С. І. Сурмач. — Сімферополь: «Доля», 2008. — 79 с. Сурмач С. І. Полковник Зеленський: історична поема / С. І. Сурмач. — Лубни, «Інтер Парк», 2013. — 23 с. Сурмач С. І. Я, Віра: вінок сонетів / С. І. Сурмач. — Сімферополь: «Доля», 2012. — 39 с. Сурмач С. І. «Ангарський перевал»: поезії / С. І. Сурмач. — Лубни: «Інтер Парк», 2013. — 169 с.
Публікації у виданнях
«Калинове гроно» (Полтава, 2004), «Степноезарево» (Симферополь), антологія «Поетическая карта Крыма» (2010), збірник «Відлуння Василевого Різдва» (Полтава, 2004).
Публікації в журналах
«Бахмутський шлях» (2013), «Бористен», «Добромисл» (№ 3-4, 1994), «Криниця» (№ 7-9, 1995, м. Полтава), «Фанданго» (Сімферополь, № 16, 2012), «Новий обрій» (Мельбурн, Австралія, 1997), «Прозріння» (Австралія), «POLUS» (Крим), «Дзвін» (2017), «Polus-Крым» геокультурний альманах (2005).
Премії
Лауреат літературної премії імені Василя Симоненка; Лауреат літературної премії імені Володимира Малика за книги поезій «Я, Віра», «Ангарський перевал», історичну поему «Полковник Зеленський» (2014).
Література
Сергій Сурмач: [біографія, поезії] // Калинове гроно: Антологія поезії полтавських літераторів ХХ ст. — Полтава, 2004. — С. 425—427. Сурмач С. А небо дивиться на тебе… : вірші / C. Сурмач // Зоря Полтавщини. — 2020. — 21 лип. — С. 8. Сурмач С. Вокзал Південний. Автограф Михайла Казидуба. Полтава 70-х. Головачівський спогад: вірші / С. Сурмач // Зоря Полтавщини. — 2002. — 10 квіт. — С. 3. Сурмач С. Повернутися в казку: поезія / Сергій Сурмач // Березіль. — 2019. — № 2 — С.113-116. Сурмач С. Із задзеркалля едему… : [біографія, поезії] / С. Сурмач // Зоря Полтавщини. — 2020. — 26 трав. — С. 8. Сурмач С. Заграви Алеппо: вірші / С. Сурмач // Зоря Полтавщини. — 2016. — 27 груд. — С. 6
Посилання
Даниленко А. Чарівний «Текстильник» (про творчість Сергія Сурмача) На Полтавщині відбувся просвітницький захід «Правда про Дмитра Зеленського» — фото, відео Сергій Сурмач. Ця жінка в темному…