Барон Ерпо Крафт Бодо Ернст Густав Вільке фон Боденгаузен (; 12 квітня 1897 — 9 травня 1945) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Біографія
Представник давнього нижньосаксонського роду, відомого з XII століття. 2 жовтня 1914 року вступив в Прусську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 10 листопада 1938 року — командир 2-го дивізіону 8-го кавалерійського стрілецького полку (з 1 квітня 1940 року — 2-го батальйону 8-го піхотного полку). Учасник Польської і Французької кампаній. З грудня 1940 року — командир 28-го стрілецького полку. Учасник Балканської кампанії і Німецько-радянської війни. Восени 1941 року поранений. З травня 1942 року — командир 23-ї стрілецької (з липня — танково-гренадерської) бригади. В листопаді 1942 року відправлений в резерв фюрера. З січня 1943 року — керівник училища полкових командирів швидких частин при танковому училищі Вюнсдорфа. З 1 березня 1943 року — командир 12-ї танкової дивізії (з перервою від 3 червня до 16 липня 1944 року), з 12 квітня 1945 року — 50-го армійського корпусу. Наклав на себе руки. Звання
Фанен-юнкер (2 жовтня 1914) Фанен-юнкер-унтерофіцер (1 квітня 1915) Фенріх (16 травня 1915) Лейтенант без патенту (5 липня 1915) — 23 квітня 1918 року отримав патент від 19 грудня 1915 року. Оберлейтенант (31 липня 1925) Гауптман (1 грудня 1931) Майор (1 березня 1936) Оберстлейтенант (1 квітня 1939) Оберст (17 грудня 1941) Генерал-майор (20 квітня 1943) Генерал-лейтенант (8 листопада 1943)
Нагороди
Залізний хрест 2-го класу (12 жовтня 1915) 1-го класу (6 жовтня 1917) Нагрудний знак «За поранення» в чорному Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) Застібка до Залізного хреста 2-го класу (22 вересня 1939) 1-го класу (30 вересня 1939) Нагрудний знак «За танкову атаку» в бронзі Нагрудний знак «За поранення» в чорному Німецький хрест в золоті (31 січня 1942) Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (3 жовтня 1942) Лицарський хрест Залізного хреста (15 грудня 1943) Двічі відзначений у Вермахтберіхт (18 лютого і 28 грудня 1944) Нарукавна стрічка «Курляндія»
10 березня 1945 року представлений до нагородження Лицарським хрестом Залізного хреста з дубовим листям, але 15 березня пропозиція була відхилена.
Література
Dermot Bradley (Hrsg.), Karl-Friedrich Hildebrand, Markus Rövekamp: Die Generale des Heeres 1921–1945. Die militärischen Werdegänge der Generale, sowie der Ärzte, Veterinäre, Intendanten, Richter und Ministerialbeamten im Generalsrang. Band 2: v. Blanckensee–v. Czettritz und Neuhauß. Biblio Verlag, Osnabrück 1993, ISBN 3-7648-2424-7, S. 54–55. Reichswehrministerium (Hrsg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres. E.S. Mittler & Sohn, Berlin 1924, S. 186. Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939–1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2, S. 228. Die Wehrmachtsberichte 1939–1945. Band 3: 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945. Biblio Verlag, Osnabrück 1982, S. 38, 383. Samuel W. Mitcham: The Panzer Legions. A Guide to the German Army Tank Divisions of World War II and Their Commanders. Greenwood Publishing Group, 2001 ISBN 9780313316401, S. 111.