Степан Михайлович Кривору́чко ( 9 січня 1904, Кам'яний Брід — 25 вересня 1998, Львів) — український мовознавець, живописець, мистецтвознавець; член Спілки художників УкраїниВікна соцреалізму. . Доктор філологічних наук з 1974 року.

Біографія Народився 9 січня 1904 року в селі Кам'яний Брід, Горошівської волості, Волинської губерні (зараз - Хорошівський район, Житомирської області, Україна). 1925 року закінчив Житомирські вищі педагогічні курси; у 1932 році — історичний факультет Київського та філологічний факультет Хар­ківського інститутів педпроф­освіти.

Працював у Харкові: у 1932–1941 роках — у навчальних закла­дах; у 1943–1946 роках — науковий співробітник Інституту вдоско­налення кваліфікації вчителів; одночасно у 1944–1946 роках — старший викладач кафедри української літератури педагогічного інституту. У 1946–1980 роках працював у Львівському університеті: з 1956 року — доцент кафедри української мови; організовував персональні виставки творів живопису, читав мистецтвознавчі лекції, був учасником симфонічного оркестру. Помер у Львові 25 вересня 1998 року.

Наукова діяльність Наукові дослідження в галузі лінгвостилістики, діалектної лексикології. Брав участь у наукових експедиціях для збирання матеріалів до «Діалектологічного атласу української мови». Писав наукові статті з лексикології, діалектології, оно­мастики, мистецтвознавства. Зокрема автор праць: Вивчення в Х класі повісті Івана Фран­ка «Борислав сміється». Харків, 1939; Діалог і внутрішня мова як за­сіб мовної характеристики героя в українській дожовтневій прозі // Доповіді та повідомлення Львівського університету. 1955. Випуск 6, частина 1; Розповідна манера Архипа Теслен­ка і її мовні засоби // Питання українського мовознав­ства. Львів, 1956. Книга 1; Діалог і його значення в розповіді А. Тесленка. Львів, 1957; Мовно­­стилістичні особливості внутрішніх мо­­нологів у роз­повіді Архипа Тесленка // Питання українського мовознав­ства. Львів, 1958. Книга 3; Діалектна синонімія у відношенні до української літературної мови // Питання українського мовознав­ства. 1961. Випуск 5; Функція невласно-пря­­мої мови в художній про­зі І. Франка // Франківська збірка. Львів, 1961.

Живопис Створював переважно олійні та темперні пейзажі Карпат, Прикарпаття, Полісся, зокрема крає­види, пов'язані з меморіальними місцями літературно-мистецької карти України, з життям і творчістю Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Панаса Мирного та інших. Серед робіт:

«Річка Піня в Закарпатті» (1957); «Річка Тростяниця» (1961); «Вечірня зоря на Ірші» (1961); «Вуличка в Кам'яному Броді» (1961); «Літній ранок в Кам'янобрідскому колгоспі» (1962); «Вид на Говерлу та Петрос з Ясе­нів­ської долини» (1963); «Будинок Ко­сачів у Колодяжному» (1964); «Оборонні Кутузівскі вали на Ірші» (1967); «Черня­хів­ський колгосп» (1970). </div> Полотна художника експонували у Львові, Києві, Одесі, Житомирі, Москві, Володарську-Волинському, Кам'яному Броді. Провів 20 персональних виставок, зокре­ма у Львові (1957), Києві (1985).

Творчий спадок У 1988 році художником подаровано 8 картин Науковій бібліотеці Львівського університету, а у 2002 році його роди­на передала його архів і книжкові зібрання (415 одиниць: художня література XIX — початку XX століття, 7 книг Степана Михайловича, 44 пап­ки рукописів). Деякі полотна збе­рігаються у Музеї Львівського університету.

Примітки

Література

Колодій М. О. Криворучко Степан Михайлович //