Кано́н ( — брусок; прут; лінійка; правило, нормаЕтимологічний словник української мови : у 7 т. / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні  НАН України. — Т. 2:  Д—Копці . — К.: Наук. думка, 1985. — 572 с. — Кано́н — С. 365.) — незмінна (консервативна) традиційна, що не підлягає перегляду сукупність законів, норм і правил у різних царинах життєдіяльності людини. Етимологічно грецький термін «канон» походить від західно-семітського слова qānoeh/ḳānu у значенні «очерет» чи «осока». Так називали серед іншого тростину, яку використовували в будівництві для точності вимірювань як еталон довжиниДив. напр. Під ред. Еріха Ценгера Введення в Ветхий Заповіт (Einleitung in das Alte Testament)

Слово канон має численні значення:

Канон (релігія) — правило чи догмат із питань віри або виконання релігійних обрядів і т. ін., установлені найвищою церковною владою як закон. Канон (норма) — твердо встановлене правило, усталена норма. Канон (література) Канон (список книг) — список або зібрання релігійних книг, що церковно узаконені як Святе ПисьмоСловник іншомовних слів. Тлумачення, словотворення та слововживання : близько 35000 слів і словосполучень / С. П. Бибик, Г. М. Сюта; за ред. С. Я. Єрмоленко. – Харків: Фоліо, 2005. — 623 c. — ISBN 966-03-3173-8 — КАНОН — С. 271.. Канон (піснеспів) — пісня на честь святого або свята. Канон (музична форма) — музична форма, що ґрунтується на повторенні тієї самої мелодії різними голосами хору, які вступають послідовно один за одним. Нескінченний канон — різновид канону, в якому кінець мелодії безпосередньо переходить в її початок. Канон (музичний інструмент) — вірменський народний щипковий інструмент, подібний до цитри.

Термін «канон» має широке значення«Новий тлумачний словник української мови», укл. Василь Яременко і Оксана Сліпушко, вид. «Аконіт», м. Київ, 2000 р., Т. 2 (Ж-ОБД), С. 215 : твердо встановлене правило й усталена норма первинно використовувалося щодо релігійного закону, список зібрання книг, обряду нормативний зразок художнього твору, панівна форма в мистецтві музична форма піснеспіву струнний щипковий музичний інструмент від слова «канон» утворене поняття «канун» застарілий друкарський шрифт (кегль на 40 пунктів).

Див. також

Апостольські правила Дідахе Апостольські постанови Канонічне право Канонічна територія

Примітки

Посилання Канон //

Диба Юрій. Канон як міра Божої досконалості в християнській традиції та архітектурній практиці Русі

Джерела та література С. Головащенко. Канон //