Церква Вознесіння Господнього в Курівцях — парафія і храм греко-католицької громади Озернянського деканату Тернопільсько-Зборівської архієпархії Української греко-католицької церкви в селі Курівці Тернопільського району Тернопільської области.

Дерев'яний храм оголошений пам'яткою архітектури місцевого значення (охоронний номер 2052)Лист Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини № 326 від 20 жовтня 2021 року..

Історія церкви Найдавніші відомості про парафію походять з метрик рукоположення єпископа Йосифа Шумлянського у 1668 році. У 1700 році, коли він перевів свою Львівську єпархію до Унійної церкви, парафія села Курівці також стала греко-католицькою.

Парафія має два храми. Дерев'яна церква, що, за свідченнями візитацій, існувала вже у 1732—1733 роках, належить до старовинних храмів Поділля. За однією з версій, її купили біля Почаєва і перевезли в Курівці. Архітектурно це тризрубний храм. У грудні 1993 року душпастир о. Іван Марщівський освятив хрест на місці, де згодом збудували новий, цегляний храм. 28 липня 2002 року о. Михайло Чайківський відкрив нову церкву, яку того ж дня освятив єпископ Тернопільсько-Зборівський владика Михаїл Сабрига.

Архітектором нового храму став Левко Довбенчук з Тернополя, а автором іконостасу та розписів — Володимир Косовський.

Парафія і дерев'яний храм належали УГКЦ до 1946 року. 4 серпня 1991 року їхня приналежність до лона УГКЦ була відновлена.

Остання візитація парафії відбулася в листопаді 2009 року, її здійснив протосинкел Тернопільсько-Зборівської архиєпархії о. Андрій Романків.

При церкві діють: братство «Апостольство молитви», спільнота «Матері в молитві» та Вівтарна дружина.

Парохи о. Теодор (з 1668), о. Стефан Алексевич, о. Дам'ян Алексевич, о. Іван Алексевич, о. Лука Єліясевич, о. Данило Алексевич, о. Максим Левицький, о. Антін Чемеринський, о. Юліан Левинський, о. Йосиф Терашкевич, о. Микола Мригдодович, о. Павло Дудик, о. Григорій Редчук, о. Петро Дзядик, о. Євген Федоришин, о. Іван Марщівський (1991—?), о. Михайло Чайківський, о. Іван Шкумбатюк (з 2009). о. Василь Миць (з 2018).

Примітки

Джерела