Підводний живопис – це одна з течій живопису, що передбачає відтворення підводних мотивів на полотні, безпосередньо в середовищі знаходження об’єкту відтворення, з натури.
Представники Серед професійних художників відзначились – Олександр Бєлозор (українець) і Андре Лабан (француз українського походження). Саме Андре, вважають основоположником підводного живопису . У цьому напрямку також працюють менш відомі художники, такі як: С. Гонсалес з Куби , засновники київської єдиної в світі школи підводного живопису при дайверському клубі Katran О. Небесний (Київ), Д. Лотарьов (Санкт- Петербург), О. Білик (Ялта), Р. Угринюк (Львів) та ще багато інших відомих в невеликому колі знайомих. Мета українських художників привернути увагу громадськості до проблеми збереження підводних об'єктів - пам'ятників історії в Чорному морі: затонулих кораблів різних часів та інших підводних артефактів, що і є основною особливістю їхньої творчості .
Особливості живопису Опанування цієї техніки передбачає значні відмінності в процесі роботи і потрібно логічно подумати, як організувати цей процес.
Технологія виконання такої роботи передбачає:
використання полотна для живопису із водовідштовхуючою поверхнею. оснащення підрамників (та інших інструментів із вспливаючого матеріалу) маленьким свинцевим грузилом. знання з хімії – олійні фарби на синтетичній основі не псуються під водою, а от фарби з натуральними складниками піддаються негативному впливу солі у воді.
Під водою діють інші фізичні закони – щільність середовища, переломлення світла, перспектива . Також, що зі збільшенням глибини, зменшується видимий спектр червоного кольору із-за зменшення щільності сонячних променів, тому, кольори червоного спектра будуть зеленішати. Мазки робляться на видиху, а на вдиху набирається фарба. Коли аквалангіст-художник вдихає повітря то злегка віддаляється від полотна. Повітря в балоні вистачає на 40 хвилин тому зазвичай великі полотна мають імпресіоністичний характер, художник розраховує час для занурення, роботи і підйому. На глибині повітря витрачається швидше, ніж біля поверхні . Ще одна причина повільного підйому на поверхню – загроза пошкодження свіжих мазків на картині. Існує ризик, вода непередбачувана стихія, тому такі аквалангісти мають завжди брати запасний балон. І як завершальний етап перед сушкою, поверхня полотна завжи опріснюється від залишків солоної води для кращого подальшого зберігання твору .
Примітки