Це хронологія історії технології водню.
Часова шкала
XVI століття
c. 1520 — Парацельс вперше зафіксував спостереження за воднем через розчинення металів (заліза, цинку та олова) в сірчаній кислоті.
XVII століття
1625 — Перший опис водню Йоганом Баптиста ван Гельмонтом. Спочатку вживати слово «газ». 1650 — Туркет де Майєрн отримав газ або «легкозаймисте повітря» діючи розведеною сірчаною кислотою на залізо. 1662 — Закон Бойля (газовий закон, відношення тиску та об'єму) 1670 — Роберт Бойл видобув водень, реагуючи кислотою на метали 1672 — «Нові експерименти, взаємозв'язок полум'я і повітря» Роберта Бойла. 1679 — Дені Папен — запобіжний клапан 1700 — Нікола Лемері показав, що газ, який утворюється під час реакції сірчаної кислоти із залізом, в повітрі вибухонебезпечний
XVIII століття
1755 — Джозеф Блек підтвердив, що існують різні гази./ Приховане тепло 1766 — Генрі Кавендіш опублікував у «Про Фактичні ефіри» опис « дефлогізованого повітря» шляхом взаємодії металу цинку з соляною кислотою та виділення газу в 7-11 разів легшого за повітря. 1774 — Джозеф Прістлі виділив і класифікував кисень. 1780 — Феліче Фонтана виявляє реакцію зсуву води та газу. 1783 — Антуан Лавуазьє дав назву водню (гр: гідро = вода, гени = народжений) 1783 — Жак Шарль здійснив перший політ на своєму водневому аеростаті «Шарльєр». 1783 — Антуан Лавуазьє та П'єр Лаплас вимірявали теплоту згоряння водню за допомогою крижаного калориметра. 1784 — Жан-П'єр Франсуа Бланшар здійснив спробу керування водневим аеростатом, але він був не керованим. 1784 р. — Лавуазьє Меусньє винахід залізно-парового процесу, утворення воденю шляхом пропускання водяної пари над шаром розпеченого заліза при 600°С 1785 — Жан-Франсуа Пілатр де Розьє побудував гібридну повітряну кулю Розьєра. 1787 — Закон Шарля (газовий закон, відношення об'єму і температури) 1789 — Ян Рудольф Дейман та Адріан Паец ван Трооствейк, використав електростатичну машину та лейденську банку для першого електролізу води. 1800 — Вільям Ніколсон та Ентоні Карлайл розклали воду на водень та кисень шляхом електролізу вольтового стовпа. 1800 — Йоганн Вільгельм Ріттер повторив експеримент з переставленим набором електродів для збору двох газів окремо.
XIX століття
1801 — Хамфрі Деві відкрив концепцію паливного елемента. 1806 — Франсуа Ісаак де Ріваз побудував двигун де Ріваз, перший двигун внутрішнього згоряння, що працює на суміші водню та кисню. 1809 — Томас Форстер спостерігав з теодолітом дрейф невеликих вільних пілотних аеростатів, наповнених «легкозаймистим газом» 1809 — Закон Гей-Люссака (газовий закон, відношення температури і тиску) 1811 — Амедео Авогадро — закон Авогадро — газовий закон 1819 — Едвард Даніель Кларк винайшов газову трубку з воднем. 1820 — В. Сесіл написав лист «Про застосування газоподібного водню для отримання рухомої сили в машинах» 1823 — Голдсуоррі Герні продемонстрував прожектор. 1823 — Лампа Деберейнера, запальничка, винайдена Йоганом Вольфгангом Деберейнером. 1823 — Голдсворі Герні розробив оксид-водневу паяльну трубку. 1824 — Майкл Фарадей винайшов гумову кулю. 1826 — Томас Драммонд побудував Драммондове світло. 1826 — Семюель Браун випробував свій двигун внутрішнього згоряння, використавши його для руху автомобіля на Стрілецький пагорб 1834 — Майкл Фарадей опублікував закони Фарадея про електроліз. 1834 — Бенуа Поль Еміле Клапейрон — Закон про ідеальний газ 1836 — Джон Фредерік Даніелл винайшов первинну комірку, з якої водень вилучався під час виробництва електроенергії. 1839 — Крістіан Фрідріх Шенбайн опублікував принцип роботи паливного елемента у " Філософському журналі ". 1839 — Вільям Роберт Гров розробив елемент Грова. 1842 — Вільям Роберт Гроув розробив перший паливний елемент (який він назвав газовою акумуляторною батареєю) 1849 — Ежен Бурдон — калібр Бурдона (манометр) 1863 — Етьєн Ленуар здійснив пробну поїздку з Парижа до Жойнвіль-ле-Пон 1-циліндровом, 2-тактним Гипомобилем. 1866 — Август Вільгельм фон Гофман винайшов вольтметр Гофмана для електролізу води. 1873 — Тадеус С. К. Лоу — водяний газ, в процесі використана реакція зсуву водяного газу. 1874 — Жюль Верн — Таємничий острів, «одного дня вода буде використовуватися як паливо, використовуватиметься водень і кисень, з яких вона складається» 1884 — Шарль Ренар та Артур Константин Кребс запускають дирижабль «Франція». 1885 — Зигмунт Флорентій Врублевський опублікував значення критичної температури водню: 33 К; критичний тиск, 13,3 атмосфери; і температура кипіння 23 К. 1889 — Людвіг Монд і Карл Лангер придумали назву паливного елемента і спробували побудувати такий, що працює на повітрі та газі Монда. 1893 — Фрідріх Вільгельм Оствальд експериментально визначив взаємопов'язану роль різних компонентів паливного елемента. 1895 — Гідроліз 1896 — Джексон Д. Д. та Еллмс Дж., вироблення водню мікроводоростями (Anabaena) 1896 — Леон Тейсеренк де Борт проводить експерименти з високо літаючими інструментальними повітряними кулями. 1897 — Пол Сабатьє спростив використання гідрогенізації з відкриттям реакції Сабатьє. 1898 — Джеймс Дьюар в Королівському інституті Великої Британії в Лондоні вперше отримав зріджений водень з використанням регенеративного охолодження і що призвело до створення, посудини Дьюара 1899 — Джеймс Дьюар вперше отримав твердий водень. 1900 — граф Фердінанд фон Цеппелін спустив на воду перший заповнений воднем дирижабль Zeppelin LZ1.
XX століття
1901 — Вільгельм Норманн увів гідрогенізацію жирів 1903 — Костянтин Едуардович Ціолковський опублікував «Дослідження космічного простору засобами реакційних приладів» 1907 — Прилад Lane для вировництва водню 1909 — Граф Фердинанд Адольф Август фон Цеппелін здійснив перший рейс на далекі відстані Zeppelin LZ5. 1909 — Процес Лінде — Франка — Каро 1910 — Перший пасажирський рейс Цеппеліна на Zeppelin LZ7. 1910 — Фріц Габер запатентував Проце́с Га́бера. 1912 — Перші регулярні міжнародні пасажирські рейси цивільного жорсткого дирижабля Zeppelin LZ13. 1913 — Нільс Бор пояснює Формула Рідберга для спектра водню, накладаючи умову квантування на класичні орбіти електрона водню. 1919 — Перший переліт через Атлантику на дирижаблі компанії Beardmore дирижабль класу R34. 1920 — Гідрокренінговий комерційний завод для гідрування бурого вугілля введений в експлуатацію в Лойні Німеччина. 1923 — Парова конверсія, виготовлення першого синтетичного метанолу BASF в Лойні. 1923 — Джон Бердон Сандерсон Голдейн у книзі Дедал чи Наука і майбутнє «великі електростанції, де під час вітряної погоди надлишок енергії буде використовуватися для електролітичного розкладу води на кисень і водень» 1926 — Вольфганг Паулі і Ервін Шредінгер 1926 — Часткове окислення, Вандевер та Парр з Університету Іллінойса використовували кисень замість повітря для виробництва синтетичного газу. 1926 — Сиріл Норман Гіншелвуд описав явище ланцюгової реакції. 1926 — Умберто Нобіле здійснив перший політ над північним полюсом на водневому дирижаблі Norge 1929 — Пауль Хартек і Карл Фрідріх Бонхоффер вперше успішно синтезували спінові ізомери водню (параводень). 1930 — Рудольф Еррен-запатентував Двигун Еррена — Патент GB GB364180- Удосконалення двигунів внутрішнього згоряння, що використовують суміш водню та кисню, як паливо 1935 — Юджин Пол Вігнер і Хіллард Белл Хантінгтон вперше запропонували металічний водень. 1937 — Дирижабл LZ 129 «Гіденбург» загорівся та розбився. 1937 — The Експериментальний газоподібний відцентрований реактивний двигун Heinkel HeS 1 з водневим живленням пройшов випробування в місті Гірт у березні — перший робочий реактивний двигун. 1937 — Запрацював перший турбогенератор з водневим охолодженням в Дейтоні, штат Огайо. 1938 — Перший 240 км Ренсько-Рурський водневий трубопровід. 1938 — Ігор Сікорський з компанії Sikorsky Aircraft запропонував рідкий водень, як паливо. 1939 — Рудольф Еррен — Двигун Еррена — патент США 2183674 — Двигун внутрішнього згоряння з використанням водню як палива 1939 — Ганс Гаффрон виявив, що водорості можуть переходити від утворення кисню до водню. 1941 — Перше масове застосування водню в двигунах внутрішнього згоряння: Російський лейтенант Борис Шеліщ в блокадному Ленінграді переобладнав кілька сотень автомобілів «ГАЗ-АА» для обслуговування захисних аеростат постівпротиповітряної оборони. 1943 — Рідкий водень випробують, як ракетне паливо в Університеті Штату Огайо. 1943 — Арне Цеттерстрем описує гідрокс (киснево-воднева суміш) 1947 — Вілліс Лемб і Роберт Ретерфорд виміряти малий енергетичний зсув (Лембів зсув) у вигляді зняття виродження рівнів 2S1/2 і 2P1/2 атома водню. забезпечуючи великий поштовх для розвитку квантової електродинаміки 1949 — Гідродесульфурація (каталітичний риформінг комерціалізується під назвою Процес платформування) 1951 — Підземне зберігання водню 1952 — Айві Майк, перше в світі успішне випробування термоядерного вибухового пристрою, використаного паливом для термоядерного синтезу рідкого дейтерію. 1952 — Холодильний транспорт Дьюар 1955 — В. Томас Грубб модифікував конструкцію паливних елементів, використовуючи електролітом іонообмінну мембрану сульфованого полістиролу. 1957 –Pratt & Whitney's вперше випробували модель реактивного двигуна 304 з використанням рідкого водню як палива в рамках проекту Lockheed CL-400 Suntan. 1957 — Були опубліковані технічні умови на двовісний напівпричіп для рідкого водню U-2. 1958 — Леонард Нідрах розробив спосіб осадження платини на мембрану, який став відомий як паливний елемент Грубба-Нідраха. 1958 — Allis-Chalmers продемонстрував D 12, перший трактор на 15 кВт паливних елементах. 1959 — Френсіс Томас Бекон створено Bacon батарею, перший практичний воднево-повітряний паливний елемент потужністю 5 кВт для живлення зварювального апарата. 1960 — Allis-Chalmers створює перший навантажувач на паливних елементах 1961 — Перший політ ракети з ракетним двигуном RL-10, що почав працювати на рідкому водні. 1964 — Allis-Chalmers виготовив 750-ватний паливний елемент для живлення підводного дослідницького судна для однієї людини. 1965 — Перше комерційне використання паливного елемента в Джеміні (космічна програма). 1965 — Компанія Allis-Chalmers створює перші машини для гольфу на паливних елементах. 1966 — General Motors представляє Electrovan, перший у світі автомобіль на паливних елементах. 1966 — Slush водень — поєднання рідкого водню та твердого водню в потрійній точці з нижчою температурою та більшою щільністю, ніж рідкий водень. 1966 — J-2 ракетний двигун з рідким воднем 1967 — Акіра Фудзісіма відкрив Ефект Хонда-Фудзісіма який використовується для фотокаталізу в фотоелектрохімічній камері.. 1967 — Гідридний компресор 1970 — Нікелевий водневий акумулятор 1970 — Джон Бокріс і Лоуренс В. Джонс ввели термін воднева енергетика 1973 — 30 км водневий трубопровід в Ісбергу, Франція 1973 — Лінійний компресор 1975 — Джон Бокріс — Енергія Сонячно-воднева альтернатива — 1979 — HM7B ракетний двигун 1981 — Space Shuttle Main Engine перший рейс 1988 — Перший політ Туполєва Tu-155. Це був варіант авіалайнера Tu-154 призначений для роботи на водні. 1990 — Введено в дію першу установку з виробництва водню на сонячних батареях Сонячна-Вассерстофф-Баварія. 1996 — Вулкан реактивний двигун 1997 — Анастасіос Меліс виявив, що зниження кількості сірки призводить до того, що водорості Chlamydomonas reinhardtii змінюють виробництво кисню на виробництво водню 1998 — Підводний човен типу 212 1999 — Стиснення водню 2000 — Пітер Тоєнніс виявив надплинність водню до 0.15K
XXI століття
2001 — Продемонстровано перші водневі резервуари IV типу для стисненого водню в 700 бар (10000 PSI). 2002 — побудований підводний човен типу 214 2002 — Перший гідравлічний локомотив, який використовув хімічну енергію водню для руху, був продемонстрований в Валь-д'Ор, Квебек. 2004 — DeepC — це автономний підводний апарат, який приводиться в рух електричним двигуном, що працює від водневого паливного елемента. 2005 — Іонний рідинно-поршневий компресор